Хтось може запитати, чому в період з 5 по 14 жовтня 1582 р. в католицьких країнах не народилося жодної дитини, ніхто не вінчався і не вмирав. Відповідь на це питання дуже проста: цих 10 днів не існувало. В цей рік, з ініціативи Папи Григорія XIII, був прийнятий новий календар, якому було присвоєно ім'я Понтифіка, і таким чином, після четверга 4 жовтня відразу настала п'ятниця 15 жовтня. З 1579 р. спеціальну Папську комісію з реформи календаря очолював німецький єзуїт Христофор Клавій. Саме особі цього вченого буде присвячена наукова конференція, яка пройде в Папському григоріанському університеті 19 жовтня.
У форумі візьмуть участь математики, фізики, астрономи, історики з різних країн Європи. В ході конференції буде представлений проект цифрової документації - спадщини великого математика, реалізований Папським григоріанським університетом і деякими фондами та організаціями, що працюють в галузі інформатики. Його мета полягає в тому, щоб зберегти документи Клавія в цифровому форматі, і познайомити з ними майбутні покоління. Збірник цих документів складається з 366 аркушів, які математик відіслав в період між 1570 і 1612 р. до відомих європейських учених тих часів, серед яких Галілео Галілей, австрійський астроном Христофор Гренберґер, бельгійський математик Андріан ван Румен та ін. Крім того, він включає в себе сім манускриптів самого Клавія, в яких збереглися його розрахунки, карти і коментарі. Ці матеріали є цінними для того, щоб ознайомитися з розвитком науки в ту епоху.
За матеріалами radiovaticana.org
"КАТОЛИЦЬКИЙ ОГЛЯДАЧ"
|
