ЛЬВІВ – З огляду на наближення дати обговорення рішення Європейського Суду щодо встановлення релігійних символів у загальноосвітніх школах, Конференція Римо-Католицьких Єпископів України 15 червня оприлюднила заяву, у якій наголосила на важливості питання щодо релігійних почуттів народів та традицій європейських націй.
«Присутність християнських символів, зокрема розп’ять, що відображають релігійні почуття християн усіх конфесій, не має жодного наміру когось виключити, але виражає традицію, яку всі знають та визнають завдяки її високій цінності та ролі як каталізатора діалогу з кожною людиною доброї волі та допомоги для страждаючих і нужденних, незалежно від їхньої віри, етнії чи національності», – йдеться у Заяві за підписом Архиєпископа Мечислава Мокшицького, голови Конференції Римо-Католицьких Єпископів України.
«В християнській культурі та релігійній традиції розп’яття проголошує спільне спасіння та свободу людства. Розп’яття не нав’язує певну релігію, але виражає найвищий альтруїзм та щедрість, а також найглибшу солідарність, що запропоновані усім», – вважають в Єпископаті РКЦ.
«Відтак, суспільства християнської традиції не повинні відмовлятися від публічного встановлення релігійних символів, особливо в місцях, де виховуються діти; в іншому разі ці суспільства не зможуть передати майбутнім поколінням їхню власну ідентичність та цінності. Це будуть суспільства, що суперечать самі собі та відмовляються жити духовною та культурною спадщиною, в якій вони знаходять своє коріння та відкритість до майбутнього», – сказано в документі.
Крім того, у заяві римо-католицького єпископату наголошується, що «в усіх європейських країнах існує та дедалі більше утверджується право на релігійну свободу, і що в різних країнах інші релігійні символи дозволені законом або ж є загально прийнятними. Церкви та християнські спільноти постійно сприяють діалогу з іншими Церквами та релігіями, а також діють як складова частина своїх суспільних реалій. Що ж до самих символів, різні суспільства дотримуються різних законів і розвиваються власним автономним соціальним та юридичний шляхом, який слід поважати в межах коректних стосунків між державами та європейськими інституціями».
На думку авторів звернення, діалог між релігіями та людьми будь-якої думки може розвиватися лише в такій Європі, де свобода релігії існує для всіх, а також повага до давніх традицій кожної людини та нації.
|
