Роздуми над Словом Божим на п’ятницю V тижня Великого Посту

«Юдеї знов ухопили за каміння, щоб каменувати його».

Вони хочуть убити Ісуса, бо вважають, що Він безпідставно називає себе Богом. Ісус відповідає, посилаючись на авторитет Божого права: «Хіба не написано в законі вашім: Я сказав: ви — боги? Коли закон, отже, богами тих зве, до кого слово Боже було, — а Писання годі усунути! — то до того, кого Отець освятив і у світ послав, говорите ви: Ти богохульство вирікаєш, — бо я сказав, що я — Син Божий?»

Дивним є те, що Ісус каже: «ваш закон». Він міг би сказати: «Наш закон». Чому ж Він говорить таким чином? У цьому місці Євангелія ми знаходимо свідчення трагічного поділу між євреями і християнами, братами, синами одного батька Авраама, які стали непримиренними ворогами аж до такого ступеня, що християни кажуть: «ваш закон», так якби він не був «нашим законом».

«Ділам бодай вірте».

Ісус знову говорить про діла, які Він чинить, і які є одкровенням Отця. «Не вірте мені, якщо я не роблю діл Отця мого! Коли ж роблю, то, мені не віривши, ділам бодай вірте, щоб спізнали ви й увірували, що Отець у мені, і я в Отці». Подібні слова Він проголошує на Останній Вечері (див. Йн 14, 10‑11).

«І знову бажали вони його схопити, та уник він їхніх рук».

Слова Ісуса не приносять ні навернення, ні зрозуміння. Юдеї, як і раніше, кажуть, що Ісус богохульствує, і намагаються Його вбити. Там немає майбутнього для Ісуса. Його смерть — це вже вирішена справа, але Його час ще не настав.

Ісус відходить і, перетнувши Йордан, іде до місця, де хрестив Йоан. Таким чином Він вказує на безперервність своєї місії з місією Йоана. Він допомагає людям усвідомити, як Бог діє в історії, і вони визнають: «Не вчинив Йоан ані одного чуда, та все, що Йоан говорив про нього, — була істина» і визнають віру в Нього.

Джерело: CREDO