Важкі питання.Чи потрібно прощати тих, хто не просить прощення? - 20 Серпня 2012

Меню сайту

Настоятель Римо-католицької парафії св. Валентина в м.Калуш

Оголошення

Святий
Іван Павло II,
Кароль Юзеф Войтила (1920–2005)
— 264 Папа Римський.
Останні слова Івана
Павла ІІ.:
" Не бійтеся!
Це час сприятливий, час надії та відваги".
"Дозвольте мені вирушити до дому батька".

Шановні відвідувачі,просимо реєструватися на сайті.

Зареєстровані користувачі мають доступ до всіх сторінок сайту.

УВАГА!!!

"Радіо Марія" можна слухати на сторінці "Радіо Ватикан"

Міні-чат

Головна » 2012 » Серпень » 20 » Важкі питання.Чи потрібно прощати тих, хто не просить прощення?

18:27 Важкі питання.Чи потрібно прощати тих, хто не просить прощення?
ПИТАННЯ: Дехто каже, що добрий християнин повинен прощати навіть тих, хто не кається і не просить вибачення. У мене з цього приводу кілька заперечень: по-перше, Бог прощає тільки після Сповіді та покаяння. Чому ми повинні робити те, чого не робить сам Господь? По-друге, прощення тих, хто не шкодує про свій вчинок, взагалі може призвести до зворотного ефекту: адже людина вважатиме, що може творити зло безкарно. Думаю, що християнин завжди повинен бути готовий до прощення, але перший крок все ж потрібно робити винному. ВІДПОВІДЬ: Прощаючи, християнин повинен брати приклад з Господа, який, вмираючи на Хресті, не став чекати, поки люди попросять у Бога прощення. Він попередив їх покаяння і деяким чином його спровокував, сказавши: «Отче, прости їм, бо не знають, що роблять». Дійсно, людина повертається в стан благодаті після Сповіді та покаяння. Але це покаяння - не просто людський вчинок, а плід Божественної благодаті, яка передує і допомагає. Саме Бог пробуджує в нас почуття жалю за гріхи, навіть якщо мова йде про недосконале покаяння, тобто викликане лише страхом перед вічною карою. Уточнимо, що прощати не означає звільняти від необхідності виправлення скоєного. У такому випадку прощення дійсно могло б привести до зворотного ефекту. Господь Бог із самого початку забажав пробачити гріх Адама. Але не зробив це, просто стерши його з пам'яті. Бог простив допомогою спокутної жертви, принесеної Ісусом Христом. А ось приклад з життя: Папа Іван Павло 2 після замаху на нього простив злочинця, але не зажадав його звільнення з в'язниці ... Прощення насамперед повертає до істини і до морального порядку в серці того, хто помилився. Так, було б нерозумно вимагати від людей більшого, ніж зробив сам Христос. Але Христос дарував прощення, не чекаючи покаяння, - для того, щоб спонукати до покаяння. У Сповіді ми отримуємо плоди Прощення і Відкуплення Христа. Саме в Таїнстві Покаяння наше серце навертається, і відбувається примирення між нами і Богом. За матеріалами: radiovaticana.org "КАТОЛИЦЬКИЙ ОГЛЯДАЧ"
1 2 3 4 5 Переглядів: 469 \| Додав: Крок69 \| Рейтинг: 0.0/0