| Головна » 2013 » Лютий » 21 » Важкі питання. Як християнин повинен ставитися до астрології, до гороскопів?
21:57 Важкі питання. Як християнин повинен ставитися до астрології, до гороскопів? |
ЗАПИТАННЯ: Як християнин повинен ставитися до астрології, до гороскопів?
ВІДПОВІДЬ: Спочатку слово «астрологія» було синонімом «астрономії» – науки про зірки. Ці два слова вживалися в одному значенні аж до першого століття християнської ери і навіть пізніше. Тепер астрологія позначає сукупність практик, які претендують на вивчення різних упливів небесних тіл на людину, що визначають риси її характеру, її рішень та дій, а також різні історичні події.
Колискою астрології був Вавилон: про це свідчать тисячі глиняних дощечок ассирійського царя Ашшурбанапала (7 століття до Р.Х.). З Ассирії астрологія поширилася в Персії, Індії, Китаї, а пізніше проникла в Грецію і Рим.
Римська імперія, а потім Церква активно боролися проти астрологічних практик. Астрологія знову розцвіла в Середні віки, перш за все завдяки арабам. Аж до XVIII століття астрологія була широко популярна і практикувалася в основному серед простого народу.
І в наші дні у неї чимало шанувальників, судячи з довіри гороскопам та важливості, яку надають її прогнозам.
Астрологія є стародавнім методом ворожби. Спочатку Церква засудила цю практику. Толедський собор ухвалив: «Якщо хтось думає, що треба вірити астрології, нехай буде на того анатема». Собор мав на увазі досить поширений менталітет, згідно з яким людські дії треба було приписувати зіркам, а в кінці – Богові. Отже заперечувалася свобода людини. Святий Августин писав з цього приводу: «Астрологи претендують на те, що на небесах є неминуча причина гріха: Венера, Сатурн або Марс, які змусили нас зробити те чи інше, щоби виправдати людину, плоть і кров з гордістю, і звинуватити Того, Хто створив і тримає небо і зірки».
[16:53:10] olya_and_roman: І ще: «Треба визнати, що коли астрологи кажуть правду, то це відбувається під окультним упливом, якому піддаються людські душі, не усвідомлюючи цього. І оскільки це відбувається з метою обману людей, то дія ця виходить від нечистих духів і спокусників, яким дещо відомо про земні речі. Ось чому добрий християнин повинен остерігатися астрологів і всіх, хто вдається до мистецтва прорікання, особливо, коли пророкують правду, щоб вони не звабили його душу за допомогою спілкування з бісами і згоди з ними».
Безумовно, небесні тіла, і особливо Місяць, мають певний уплив на природу (досить згадати про те, як важливі фази Місяця для хліборобів, коли вони збираються сіяти або переливати вино). Небесні світила поряд з іншими метеорологічними чинниками можуть впливати на настрій людини і на такі події, як пологи. Але вони – як писав Св. Тома Аквінський, – «не можуть прямо впливати на інтелект і волю. Людина має здатність до судження і міркування про те, що вона може зробити, – і це стосується як використання зовнішніх речей, так і того, чи заохочувати, чи відкидати внутрішні пристрасті. Це було б марним, якщо б наша воля залежала від зірок і не була б у нашій владі. Таким чином, світила не можуть бути причиною рішень нашої волі».
Астрологія, що претендує на наукову класифікацію згідно з сузір’ями, насправді абсолютно нездатна створити індивідуальний гороскоп для кожної окремої людини. Положення зірок для тих, хто народився майже в один і той же час, одне і те ж. Виходить, що для цих людей гороскоп, а значить і доля, збігаються. Десятки людей мали такий же гороскоп, як Наполеон, Гете чи Ганді, але не можна сказати, що всі вони моли одну долю і характер. Зрештою, це неможливо навіть для близнюків.
Гороскоп є однією з найбільш популярних форм астрології. Для багатьох це як гра або мода. Для інших – напрямок у житті. На жаль, вони приймають свої рішення залежно від прочитаних знаків зодіаку.
Найчастіше гороскопами захоплюються люди мирські, далекі від Церкви, що не вірять у Бога і не практикують жодної релігії. Саме про них писав святий апостол Павло: «Називаючи себе мудрими, стали дурними» (Рим. 1,22).
Катехизм Католицької Церкви без усяких вагань засуджує астрологію, стверджуючи, що вона суперечить вірі в абсолютне панування Бога над нашим життям.
Ось текст Катехизму: «Усі форми ворожбитства треба відкинути: вдавання до сатани чи до демонів, викликання померлих чи інші дії, що помилково передбачають «розкриття» майбутнього. Звернення до гороскопів, астрології, хіромантії, тлумачення віщувань і долі, явища ясновидіння, вдавання до медіумів містять у собі прагнення до панування над часом, над історією і, зрештою, над людьми, як і бажання увійти в спілку з окультними силами. Вони вступають у суперечність із вшануванням і повагою, які поєднані з любовним страхом, що їх ми зобов’язані віддавати єдиному Богові» (2116).
«Бог може об’явити майбутнє Своїм пророкам чи іншим святим. Однак праведна християнська поведінка полягає в тому, щоб з довірою віддавати себе в руки Божого Провидіння в тому, що стосується майбутнього, й відкидати всяку нездорову цікавості з цього приводу» (2115).
Той факт, що передбачення іноді збуваються, не означає, що використаний метод є добрим. Святий Павло також писав, що диявол може зодягнутися як ангел світла. Вдаватися до астрології, знаючи, що Бог і Церква її засуджують, означає довірити власне життя іншим силам, які не походять від Бога.
Тим, кому важко відмовитися від захоплення гороскопами і передбаченнями, можна порадити щодня читати хоча б один вірш із Святого Письма: в ньому міститься світло, яке нескінченно перевершує всі небесні світила. Слово Боже очищає і освячує нашу душу, тоді як астрологія – це не тільки марна трата часу, але вона веде в хибному напрямку. Ті, хто займаються астрологією, знаючи про те, що її не схвалює Церква, повинні покаятися в цьому на сповіді.
За матеріалами: Радіо Ватикан
"КАТОЛИЦЬКИЙ ОГЛЯДАЧ"
|
|
Переглядів: 479 |
Додав: Крок69
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] | |
