П`ятниця, 29.03.2024, 00:45


Вітаю Вас Гість | RSS
[ Головна ] [ ] [ Реєстрація ] [ Вхід ]


Меню сайту


Настоятель Римо-католицької парафії св. Валентина в м.Калуш

Оголошення



   Святий
       Іван Павло II,
 Кароль Юзеф Войтила (1920–2005)
— 264 Папа Римський.

Останні слова Івана
Павла ІІ.:

" Не бійтеся!
Це час сприятливий, час надії та відваги".
 "Дозвольте мені вирушити до дому батька".




Шановні відвідувачі,просимо реєструватися на сайті.
Зареєстровані користувачі мають доступ до всіх сторінок сайту.
УВАГА!!!
"Радіо Марія" можна слухати на сторінці "Радіо Ватикан"



Міні-чат
200



Головна » 2012 » Червень » 18 » Важкі питання. Що сказати людині, яка думає про самогубство?
19:15
Важкі питання. Що сказати людині, яка думає про самогубство?


ПИТАННЯ:
Що можна сказати людині, яка думає про самогубство? Моя подруга - в розпачі, у неї не тільки проблеми з роботою і фінансами, але і величезний тиск з боку колег.

ВІДПОВІДЬ: Перше, що необхідно робити в таких ситуаціях, - це довіритися Господу. Сам Бог у нас просить про це, навіть велить. Він сказав устами Давида: «Залиши на Господа твою турботу, і він тебе підтримає: повіки не допустить, щоб справедливий захитався» (Пс. 55,23). Перш за все слід невпинно молитися: Господь вірний Своїм обіцянкам.

Можна молитися на вервиці: за допомогою цієї молитви ми взиваємо до Христа, Який перебуває в нашому житті силою подій Його життя, які ми згадуємо в таїнствах Вервиці. Вервиця - це величезний духовний ресурс, що перевершує за своєю силою будь-які труднощі. Папа Іван Павло II завжди рекомендував цю молитву, в тому числі і людям, які знаходяться у відчаї, зневірі і депресії.

Серед всіх молитов є одна, яка має найбільшу силу, і це - молитва Самого Христа, тобто Свята Літургія. Євхаристійне Богослужіння має нескінченну цінність прохання, оскільки це - не людське діяння, а Божественне. Літургія  увічнює на наших вівтарях жертву Ісуса Христа, і вона здійснюється в потребах тих, хто її звершує. Крім того, Таїнство Євхаристії допомагає нам переживати власні страждання в єднанні зі стражданнями Господа.

Коли хтось ділиться з нами думками про самогубство, ми можемо сказати цій людині пожертвувати всі свої страждання Богу, як частину страждань Ісуса Христа за відкуплення світу.

Самогубство само по собі безглузде, і воно набагато страшніше, ніж пережиті страждання, особливо якщо людина думає про свою вічну долю. У той час, як принесення Богу в жертву власних страждань, навпаки, готує нас до вічного життя, як нагадує святий апостол Павло: «…Збирали собі скарб - добру підвалину на майбутнє, щоб осягнули життя правдиве» (1 Тим. 6,19). Хіба не заради цього ми живемо і переносимо все, що з нами відбувається?

Крім цього, потрібно пам'ятати, що всі лиха, які трапляються в нашому житті, відбуваються за Божим допустом. І раз Бог їх допускає, не треба сумніватися, що це відбувається з метою більшого блага для нас. Святий Арський Пастир говорив, що всі нападки диявола попереджали якусь особливу милість.

Але умова, необхідна для того, щоб це благо здійснилося вже в цьому житті, полягає у відмові від зневіри, від розпачу, від безнадії. Довіримо цілком наше життя Господу, зі сподіванням віддамо себе в Його руки, не затьмарюючи цієї жертви лихослів'ям, відчаєм і тугою. Вустами святого апостола Петра Господь з силою нас закликає: «Смиріться, отже, під могутньою Божою рукою, щоб він підняв вас угору своєчасно. Усяку журбу вашу покладіть на нього, бо він піклується про вас»(1 Петр 5,6-7). Але ми не покладаємо на Бога наші турботи, хвилюючись і зациклюючись на власних стражданнях, безперервно на них скаржачись. Таким чином ми ніби показуємо, що вони нам дорогі ... А щоб покласти їх на Бога, треба бути від них вільними.

Дуже поширеною причиною суїцидальних думок є розчарування в коханні. Подрузі, другові, які хочуть накласти на себе руки через кохання, можна сказати, що на світі дуже багато людей повинні терпіти набагато більші випробування, ніж розчарування в коханні. Якою б трагедією вони нам не здавалися в цей момент. Невже всім їм зводити рахунки з життям?

І, нарешті, не можна забувати: ми - не господарі власного життя. Життя було нам дано, більш того, воно дається нам мить за миттю. Покінчити з собою означало б зарити остаточно в землю даний нам талант з євангельської притчі, назавжди позбавивши його можливості приносити плід.

Самогубство - це акт чистого егоїзму, і ті, хто роблять його при здоровому глузді і розумі, позбавляють себе вічного блаженства.

Це - аргументи, які можна використовувати при зістрічі з думками про самогубство.

Якщо ж ми стикаємося з самим фактом суїциду, то відносно людини, яка його вчинила, слід враховувати стан її психічного здоров'я, як ми говорили вже про це в попередньому випуску «Важких питань».

За матеріалами: Радіо Ватикан


"КАТОЛИЦЬКИЙ ОГЛЯДАЧ"
Переглядів: 535 | Додав: Крок69 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук




Форма входу


Календар
«  Червень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Архів записів

Друзі сайту






























Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2024      Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz