Христос воскрес! Воістину воскрес!
Сьогодні це привітання лунає по всіх церквах. Радісно і одностайно віруючі проголошують славу Воскресінню. Закінчилися дні покаяння і жалоби, вже не чутно плачу і стогонів. Ніч пройшла, день наблизився, довгоочікуваний день перемоги над смертю!
Настав ранок... Петро прибіг до порожньої гробниці разом з Іваном. Його серце несамовито билося. Після слів Марії Магдалини про порожній гріб, багато суперечливих почуттів прокинулися в душі апостола: здивування, надія, радість, сумнів, каяття. Це ж він, Петро, мав померти разом з Ісусом, але виявив слабодухість. То невже трагедія обернулася спасінням, і він може бути прощений?!
Петро увійшов до гробниці. Порожньо. Лише погребальне полотно і старанно згорнута хустка. Згорнути міг тільки Він! Але ж Він був мертвий! Тисячі людей бачили це, і для впевненості воїн проколов Йому бік! Перед очима промайнули події останніх днів: клятва у вічній вірності, відречення... “Якщо Він дійсно воскрес, хотів би зустрітися з Ним... Але чи захоче Він говорити зі мною, боягузом і зрадником” - думав...
У кожному з нас є щось від Петра. Ми теж багато думаємо про себе, про свою віру, клянемося в любові і вірності Богові і близьким, поки сувора дійсність не повертає нас на землю. Але сьогодні це вже в минулому. Христос воскрес! Гробниця порожня! Не картаймо себе! Ісус дав нам силу знову і знову оживати в Ньому! Не біймося вийти Йому назустріч. Не звертаймо уваги на свої обмеження. Усі великі люди — Катерина Сієнська, Франциск з Асижу, Тереза Авільська та інші — були простими звичайними людьми... Просто зустрівшись з воскреслим Христом, палко захотіли змінити своє життя.
Великоднє чудо назавжди перетворило учнів Христа, Він здивував їх усіх... Він хоче здивувати і нас. Його Воскресіння — це основа нашого життя.
Христос воскрес. У цей великодній час просімо у Христа про Великоднє чудо для нас та наших родин.
Сердечно вітаємо вас із Світлим святом Воскресіння.