Роздуми над Словом Божим на ХV звичайну неділю, рік Б

Чи замислювався колись над питанням для чого я роблю ті чи інші вчинки? Що мене мотивує? Чи це просто вже звичка щось робити? Чому сьогодні обираю або навпаки не маю сил зробити вибір?

Коли почала роздумувати над тим, що нам підказує зробити вибір в ту чи іншу сторону, збагнула, що однією з причин –  це думка оточення . Чому ця думка так впливає на нас?

Коріння сягає нашого дитинства і враховуючи що наші батьки, друзі могли нас зранити, то нам простіше йти за думкою оточення, аніж зробити те, чого ми насправді хочемо.

А от як бути з призначенням? Адже сьогоднішнє Боже Слово говорить:

Він(Бог)  призначив нас наперед для себе..

Уяви тебе й мене ще до створення світу задумали.. Й не просто так, а і надали певне призначення.

Що  ж воно таке призначення?І як його розпізнати?

Дуже легко. Це те, що ти любиш робити. Це те, що спонукає твоє серце битись швидше. Це те, повз чого не можеш пройти повз. А головне, що коли це твориш, то відчуваєш себе щасливим.

Ось тільки питання – хто ж його вкладає в наше нутро? Звідки значить призначення? Знайдемо відповідь в сьогоднішньому читанні:

благословив нас із неба всяким духовним благословенством у Христі.  Бо в Ньому він нас вибрав перед заснуванням світу

До чого вибрав?

Він призначив нас наперед для себе… щоб ми були на хвалу його величі

Виявляється, що Бог кожного з нас задумав ще перед створенням світу. Він продумав місце й час мого народження. Для Нього я не просто «ембріон», який через 9 місяців став людиною після народження. Для Нього ти і я були особистостями. З індивідуальними, мріями, бажаннями, талантами й характером і прагненнями серця….

Тільки замислись на хвильку – «ти його хвала»… Не твої вчинки…Не твої заслуги…. Не твої досягнення..

А саме ти! Чи ти колись думав над цим?

А євангелист Марко сьогодні говорить, що Ісус не просто покликав, а давав владу. Ось тільки одна умова ! Не брати нічого, крім посоха. Що ж це за посох?

Може, він і є оте твоє призначення від Бога. Не те, ким ти зараз є . Не та професія, яку обрав, бо так склались обставини. Не ті обставини, в яких ти зараз є…Це той потенціал, який Бог бачить. Так само, як Він побачив в митарі Матея апостола й євангеліста.

Але є одна умова. Потрібно залишити все інше ( хліб, одежу, сандалі). Для нас це може означати зробити крок назустріч собі самому. НЕ концентруватись на своїх обмеженнях, а пам’ятати, що є Той, Хто вірить у нас і дав нам владу.

А ти хочеш скористатись нею? Чи знову сховаєш свої прагнення в таємну кімнатку й будеш жалітись на життя. А може спробувати сьогодні поговорити з Богом на молитві про те, що колись мріяв зробити, але «якось не було часу»

Бо апостоли, отримавши владу, приступили до дії. Бог дав владу. А от як ти нею скористаєшся – це вже залежить від тебе. Чи візьмеш свій посох? Тобто, чи візьмеш відповідальність за своє життя і ті вибори, які робиш або не робиш сьогодні. Бо не вибирати — це теж вибір. Це відмова! 

Джерело: CREDO