Роздуми над Словом Божим на середу Х Звичайного тижня

«Закон і Пророки», про яких говорить Нагірна проповідь, це загал записаного вчення, яке Бог об’являв людям аж до часу пришестя Христа на землю, тобто весь Старий Завіт. Це Боже вчення має тверду, незмінну цінність, аж до часу повторного приходу Христа на землю. Бо коли Господь прийде наприкінці часів, то ми вже не потребуватимемо книг — ні Старого, ані Нового Завіту.

В усі епохи церковної історії можна зустріти християн, які вважають, що Ісус Христос зробив Старий Завіт непотрібним. Однак Євангеліє вчить інакше: Закон і Пророки — це слово Боже, якого анулювати не можна. Ісус прийшов не змінювати Божі присуди, а виконати їх своєю місією. Він не тільки навчав, але й робив те, що каже Писання. Таким чином Він своїм життям сповнив Закон і Пророків.

Ми, християни, читаємо Закон Мойсея і писання пророків як слово Боже, виконане Христом на землі, насамперед у Його смерті й воскресінні. Його спосіб життя, представлений у Євангелії, показує нам, як і ми самі повинні розуміти й виконувати Старий Завіт. Життя Ісуса — найкраща інтерпретація та взірець виконання заповідей Божих. Навіть найменша заповідь у Законі залишається важливою, оскільки її виконав сам Христос. А ми йдемо Його слідами.

Джерело: CREDO