Роздуми над Словом Божим на п’ятницю XXXIV Звичайного тижня, рік І

«Того часу Ісус розповів своїм учням притчу: «Погляньте на смоківницю і на всі дерева: коли вже пускають листя, і ви бачите це, то самі знаєте, що близько літо; так і ви, коли побачите, що це збувається, – знайте, що близько Боже Царство. Воістину кажу вам, що не мине рід цей, як усе станеться. Небо і земля проминуть, а Мої слова не проминуть».

Є ще один момент, де Ісус говорить про зміни в природі. «І приступили фарисеї та садукеї і, спокушаючи Його, просили, щоб показав їм знак з неба. А Він у відповідь сказав їм: “Як настане вечір, ви кажете: Буде гарна погода, бо червоне небо; а вранці: сьогодні буде негода, бо небо щось червонясто похмуре. То вигляд неба ви вмієте розпізнавати, а знаків часу ви не здатні розпізнавати?» (Мт 16, 1‑3).

Ісус не давав знаку з неба, а давав знаки часу. Знаком, що його дав Ісус, був знак пророка Йони. Знак Йони для мене — знак духовний, знак навернення. Навернення ж — знак духовний, не тілесний, бо навернення (метаноя) це зміна мислення, а не зміна вигляду.

Особливо у цих двох текстах я бачу потребу звернути увагу на духовний світ. Зміни в природі, про які говорить Ісус, становлять притчу для того, щоб звернути увагу на моє нутро. Це життя внутрішнє, життя духовне, або ще по-іншому кажучи, це життя надприродне, яке полягає в активуванні дарів Божих і складається з освячувальної благодаті, чеснот, дарів Святого Духа і поточних благодатей. Тут також ідеться про формування характеру, щоб позбутися вад і випрацювати вміння, звільнення від завеликого впливу емоцій, вміння приймати рішення, комунікативність, гнучкість, організація часу і праці, вміння радити собі зі стресом тощо. Це все стосується життя внутрішнього, зокрема й духовного. Все це життя починається зі Слова Божого. Зі Слова «яке не проминає» і тому є фундаментом, основоположним у моєму духовному житті. Слово Боже через Святе Писання вчить, формує, очищає мислення, відновлює відносини з Богом, з іншими і з самим собою.

Чому на життя духовне потрібно звернути увагу? Бо буває така думка (або подібна): «Що ж то таке моє життя внутрішнє? Я ж його не відчуваю! Так, буває, як я роздратуюсь, то відчуваю злість, або як мені болить, то чую біль. Але тепер, у нормальній, щоденній ситуації? І що ж то за думки, почуття, цінності, навички, відносини, настанови, чесноти і так далі? Як їх всіх розрізнити, назвати і побачити?»

Потрібно читати й роздумувати над Словом Божим в Святому Писанні. Тоді також можна побачити прийдешню весну мого Життя духовного. Тоді помітимо, що у світі духовному, внутрішньому діється більше, ніж у зовнішньому.

Джерело: CREDO