Роздуми до Слова Божого на Великдень
Читаємо сьогодні досить дивне Євангеліє, стримане, забігане. Не описується самого воскресіння — його взагалі жоден Євангеліст не описує, тому ще таку подію неможливо пояснити словами. Не зустрічаємо в Євангелії і самого Воскреслого Ісуса. Лише пустий гріб. Марія йде до гробу вночі, потемки. Це темрява не лише зовнішня, це морок серця. Ось і гріб, але камінь відкочений! Марія навіть не заходить усередину, не провіряє до кінця. Лише біжить до учнів, щоб поділитися своїм досвідом, але це поспішний досвід, неповний, а тому й неправдивий: «Забрали Господа з гробниці…»
І знову біг — цим разом Петра та «отого іншого учня», як таємничо названий Апостол Йоан. Він молодший, у кращому фізичному стані, тому прибуває перший, але чекає на слабшого. По дорозі до Господа не можна забувати про того, хто має інший ритм шляху і може запізнюватися…
Бачать полотнище і хустку. «Тоді ввійшов і той інший учень,… — і побачив, і увірував». Що тут незвичайного? Він же не бачить Ісуса, не бачить чудесних знаків, немає стовідсоткових доказів. Бачить деякі знаки і вірить. Зустріч із Воскреслим буде пізніше, зараз маємо лише маленькі знаки, яких достатньо цьому учневі, щоб повірити. Марія теж могла їх побачити. Їх бачив і Петро. Але їм цього не вистачило. Як важливо вміти розкрити глибину маленьких знаків присутності живого Ісуса саме в місці Його відсутності, в самому гробі! Це саме той урок, який хоче дати нам сьогодні Церква, пропонуючи це Євангеліє. Зараз ми не завжди бачимо живого Господа, з різних причин. Господь залишає нам знаки, навіть у найсумнішому місці світу — в гробі Боголюдини, у місці Його відсутності. Потрібно вміти читати знаки, не поспішати зі своїми висновками, відкрити серце на Писання, яке ми вже — на відміну від Апостолів — знаємо у повноті. Тоді навіть у набільш немислимих ситуаціях побачимо передсмак Божої перемоги.
Воскреслий Христе, іноді укритий від наших очей! Навчи мене сьогодні, в радісний день Твого воскресіння з царства смерті, бачити й розуміти знаки Твоєї присутності навіть серед найбільшого мороку душі й світу. Нехай Твоє світло наповнить моє життя!
|