Роздуми над Словом Божим на суботу ІІІ тижня Великого Посту

Сьогоднішнє Євангеліє розкриває дивовижне лице Божої справедливості, яка радикально відрізняється від людської. Божа справедливість тим більша, чим більший гріх, який доводить людину до щораз більшої деградації та приниження. Божа справедливість підносить людину з глибин зла, реабілітує її, дозволяє їй наново подивитися на себе з повагою. Бог — справедливий суддя, бере людину під свій захист, захищає її від осудження іншими та від самоосудження. Відкриває перед нею новий простір свободи і надії: йди і більше не гріши. Господь рятує людей, яких знищило зло і зневага інших. Він завжди стає по стороні скривджених.

Так насправді Ісус не засуджує молитви фарисея. Вірш із виразом парекейнон можна перекласти: «Цей повернувся виправданий до свого дому інакше, ніж той». Ісус одночасно не схвалює молитви одного і відкидає молитву другого, Він вказує на певну різницю, градацію, в якій вони обоє осягають виправдання перед Богом. Обидва, молячись, були обдаровані благодаттю, але різною мірою і кожен по-іншому. Порівняно з переконаними у своїй вищості фарисеями, грішники, що каються, оплакуючи свої гріхи, знаходяться ближче до серця Бога, хоча стоять здалеку і в переконанні інших навіть не мають права стояти перед Богом.