З огляду на ту роль, яку він відіграв у Книзі Товита, Рафаїл став покровителем лікарів, хворих, а також емігрантів, паломників, біженців, мандрівників і моряків. Його ім’я (єврейською — Rafa-El) можна перекласти як «Бог (El) зцілює». $CUTРафаїл — цілитель, який силою Божою зцілює душу і тіло. Рафаїл з’являється лише в одній біблійні книзі, яку протестанти зараховують до апокрифів і не вважають натхненною частиною Святого Письма. Йдеться про Книгу Товита. Іншими словами, для протестантів Рафаїл — не біблійний ангел, а для католиків — навпаки. Мета Книги Товита — проказати, що Боже Провидіння чуває також і над ізраїльтянами, що перебувають у вигнанні в Ассирії (VIIIст. до Христа). Це прекрасна і зворушлива біблійна розповідь, повна незвичайних пригод. Релігійні повчання переплетені в ній із тогочасним фольклором і народними повір’ями. Книга описує, як в один той самий час, але в дуже віддалених один від одного місцях, двоє людей попросили про швидку смерть. Це був побожний Товит із Ніневії, який втратив зір, і молода дівчина Сара, що мешкала разом із батьком, Рагуелем, в Екбатані. У неї було вже семеро чоловіків, але в шлюбну ніч усі вони, перш ніж здійснити подружжя, були вбиті демоном Асмодеєм (очевидно, перського походження). Невідомо, чому Асмодей вчепився саме до Сари, бо Книга Товита цього не пояснює. У будь-якому разі нещасна дівчина була близька до самогубства, бо її звинувачували у діях демона. Бог, почувши молитви старого Товита та Сари, особисто послав ангела з місією вивести з цих двох нещасть добро: «Молитва обидвох була вислухана одночасно перед славою Божою; і був посланий Рафаїл, щоб вилікувати обох їх: у Товита зняти з очей більма, щоб він міг знову бачити світ Божий, а Сару, дочку Рагуела, віддати за жінку Товії, синові Товита, і звільнити її від Асмодея, лихого демона, бо вона Товії належала перед усіма іншими, які хотіли б побратися з нею» (Тов 3, 16-17).  

  Найцікавіше те, що ангел, посланий Богом, довгий час удавав людину і діяв інкогніто. Коли Товит, позбавлений засобів до життя, послав свого сина, Товію, по гроші, відкладені в Мідії, цьому молодому хлопцеві у довгій і небезпечній подорожі знадобився більш досвідчений товариш. Ним став саме Рафаїл, який набув вигляду їхнього родича, Азарії. «Вийшов Товія шукати чоловіка, який міг би піти з ним у Мідію і який знав би туди дорогу. Вийшов він і знайшов ангела Рафаїла, що стояв перед ним, але він не знав, що це ангел Божий» (Тов 5,4). Усі, хто зустрічався з цим ангелом, який видавав себе за Азарію, бачили в ньому людину, як і будь-яку іншу. З цього можна зробити висновок, що ангели (принаймні деякі) можуть чудово вдавати з себе людей. Рафаїл багато тижнів товаришував (як Азарія) Товії в його подорожі, й той жодного разу навіть не запідозрив, що це не людина. Тому в Посланні до євреїв написано: «Ніколи не забувайте про гостинність, адже дехто був гостинний до Ангелів, навіть не впізнавши їх» (Євр 13,2).  

  Товія та Рафаїл подружилися під час подорожі й пережили разом різні пригоди. Одного разу юнак увійшов у річку Тигр, щоб помити ноги, і на нього напала велика риба. Ангел порадив йому її спіймати, розрізати й вийняти з неї жовч, серце і печінку (Тов 6,1-5); потім пояснив, що з них можна виготовити ліки, які допоможуть вигнати злого духа. Серце і печінку риби (покладені, наприклад, на розжарене вугілля) треба було курити перед чоловіком чи жінкою, якщо їх мучив демон або злий дух, а жовч — для того, щоб намастити більма на очах хворого (Тов 6,7-9). Коли вони прибули до Екбатану, Азарія умовив юнака зацікавитися Сарою. Він також заспокоїв Товію, що той не повине боятися смерті, якщо виконає його інструкції. Коли настав час шлюбної ночі з Сарою, Товія — за порадою Азарії — поклав серце й печінку впійманої раніше риби на кадильний жар (Тов 8,2), і запах палених рибних нутрощів змусив демона втікати аж до горішніх частин Єгипту, куди Рафаїл вмить кинувся за ним, щоб зв’язати і знешкодити (Тов 8,2-3). З апокрифічного твору «Ефіопська книга Еноха» відомо, що цей ангел мав досвід у таких справах, бо ще за часів до потопу зв’язав бунтівного ангела Азазеля і ув’язнив його біля пустелі Дудаель (Еф. Ен 10,5-7).  

  Звісно, помилкою було б вишукувати в інструкції, яку дав Товії Рафаїл, якогось універсального рецепту для боротьби з демонами. Біблійний уривок радше не заохочує тримати про всяк випадок у себе рибу, щоб у разі потреби спалити її печінку та серце для вигнання злого духа. Зрештою, невідомо, що це була за риба, хоч я особисто ставлю на мангара. Можна припустити, що Асмодея насправді вигнав посланий Богом Рафаїл. Найбільше значення мала повна довіри молитва до Ягве як єдиного Спасителя (Тов 8, 4-8), а спалення печінки та серця було, ймовірно, тільки жестом, який мав заспокоїти Товію. Тут точно немає якогось магічного ритуалу. Просто люди іноді потребують певних видимих знаків. Сцена перемоги Рафаїла над Асмодеєм показана на картині «Товія та Сара з архангелом» нідерландського художника Яна Стіна (бл. 1660р.). На ній ліворуч можна побачити молоду пару, яка стоїть навколішках біля подружнього ложа, занурена в молитву; а праворуч архангел Рафаїл ланцюгом зв’язує ящероподібну істоту, схожу на василіска, одурманену запахом палених рибних нутрощів.  

  За допомогою Рафаїла Товія знайшов дружину, а пізніше змащення жовчю риби очей повернуло зір його батькові (Тов 11,11). «Азарія» розкрив свою ангельську сутність тільки після завершення своєї місії, об’явивши збентеженій родині: «Я — Рафаїл, один із сімох ангелів, що завжди стоять приявні (перед Богом) і мають доступ до Господньої слави» (Тов 12,15). Він також роз’яснив питання, які могли викликати сумніви, наприклад, те що він їв, було оманою: «Ви бачили мене, що я їв, але це вам так здавалося» (Тов 12,19). Місія Рафаїла мала характер зцілення, відповідно до значення його імені. В зв’язку з цим постали гіпотези, що Господнім ангелом, який, згідно з народним повір’ям, сходив і збурював воду в купальні Вифезда (Йн 5,1-4), був саме Рафаїл, оскільки вважалося, що коли обмитися водою в момент її збурення, це принесе зцілення від недуг, які мучать тіло. Особисто мені це не здається правдоподібним. З огляду на роль, яку він відіграв у Книзі Товита, Рафаїл став покровителем лікарів, хворих, а також емігрантів, паломників, біженців, мандрівників і моряків. На диво, він не покровитель рибалок, хоча міг би ним бути, зокрема, в іконографії його часто представляють з рибою в руках або, як він стоїть на рибі.
Джерело: CREDO