Роздуми над Словом Божим на суботу IV Великоднього тижня

«Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця».

Ісус є дорогою до пізнання правди: Його хрест то єдина «інформація про Бога», того Бога, який у повноті і виключно є любов’ю. Його завдання — дати нам пізнати Бога як безмежно люблячого Отця. Ця правда визволяє нас від брехні і дає нам справжнє життя.

«Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили».

Ісус є дорогою до пізнання обличчя Отця. Надійшла година, в яку Він об’являє досконалу любов (пор. Йн 13, 1). Через омивання ніг Петрові та іншим учням, через подання куска хліба Юді Ісус прославляє Отця і Сина (пор. Йн 13, 31 і далі) і об’являє в Сині обличчя Отця.

«Хто бачив Мене, той бачив Отця».

Ці слова є підсумуванням християнського об’явлення: обличчя людини Ісуса, нашого брата, є «Обличчям». Він Єдинородний, від початку в лоні Отця, Він звернувся до нас, щоб нам Його показати. «Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога» (Йн 6, 46). Хто вірує в Нього — насправді вірує не в Нього (окремо), але в Того, який Його послав. Обличчя Сина, у Його любові до братів, таке саме, як обличчя Отця: Він робить те, що бачить, як робить Отець (пор. Йн 5, 19). Остаточно Ісус стверджує: «А хто бачить Мене, той бачить Того, хто послав Мене» (Йн 12, 45).