Віра в Бога Отця вимагає від нас того, щоб за діянням Святого Духа вірити в Сина. На це звернув увагу Папа Бенедикт XVI під час загальної аудієнції, що відбулася у середу, 30 січня 2013 р. Розпочавши попередньої середи роздуми над словами «вірю в Бога», цього разу Святіший Отець зазначив, що наше визнання віри доповнює це ствердження, вказуючи на те, що Бог є Отець всемогутній, Творець неба і землі. «Сьогодні, – сказав Бенедикт XVI, – хочу разом з вами призадуматися над першою фундаментальною характеристикою Бога, яку нам пропонує Символ віри: Бог є Отець».
Насамперед, Папа зазначив, що сьогодні, з огляду на різні проблеми сім’ї та взаємин батьків з дітьми, не просто говорити про батьківство: «Для того, хто мав досвід надто авторитарного та строгого батька, чи байдужого й не дуже чутливого, чи навіть – відсутнього, не легко спокійно думати про Бога як про Отця, з довірою ввіряючись Йому». Але біблійне об’явлення, особливо євангельські тексти, допомагають подолати ці труднощі.
Як об’являє нам Ісус, Бог є Отець, Який годує пташок та зодягає польові квіти, Він вчиняє, що сонце сходить над добрими і над злими, Він – милосердний Батько, який приймає блудного розкаяного сина, великодушно подає тим, хто просить, і дає хліб з неба та живу воду. Тому псалмопівець, оточений ворогами, призиваючи Господа, може сказати: «Бо навіть, як покине мене рідний батько-мати, Господь мене до себе прийме» (Пс 27,10). Бог – це Батько, який ніколи не покидає своїх дітей, підтримує їх, прощає, а Його вірність безмірно перевищує людську. Впевненість у цьому нам дає віра, – зазначив Папа, додаючи, що «повнота доброзичливого обличчя Отця, що небі», виявляється в Ісусі, а пізнаючи Його, можемо пізнати Отця, бо Христос – це образ Невидимого Бога, як читаємо в Посланні до Коринтян.
«Віра в Бога Отця вимагає того, щоб за діянням Святого Духа вірити в Сина, розпізнаючи у хресті, що спасає, остаточне об’явлення Божої любові», – вів далі Бенедикт XVI, пояснюючи, що Бог є Отцем, даючи Свого Сина для нас, прощаючи нам гріхи та посилаючи Святого Духа, Який чинить нас здатними взивати: «Авва-Отче!».
Отож, Боже батьківство є безмежною любов’ю, але «як можна думати про всемогутнього Бога, споглядаючи на Христовий хрест?» – запитав Святіший Отець, відповідаючи, що ми б хотіли бачити Божу всемогутність, згідно з нашими уявленнями та прагненнями, тобто, «всемогутнього» Бога, Який розв’язує усі проблеми й труднощі. І перед обличчям настільки численних страждань багатьом з нас важко повірити в Бога Отця та Його всемогутність. Однак, як зауважив Папа, саме віра спонукує нас зрозуміти, що Божі думки відмінні від наших, і Його всемогутність є іншою, не автоматичною та самовільною, але позначеною свободою. «У дійсності, створюючи вільні творіння, даючи їм свободу, Бог відмовився від частини Своєї могутності, залишаючи могутність нашої свободи. Тому Він любить та шанує вільну відповідь любові на Своє покликання», – пояснив Бенедикт XVI.
Божа всемогутність не виявляється в насильстві, але в любові, милосерді, прощенні, у прийнятті нашої свободи та постійному закликові до навернення серця. «Такою є Божа могутність і вона переможе», – сказав Святіший Отець, зазначаючи, що «лише той, хто є могутнім, може переносити зло та виявлятись співчутливим; лише той, хто є справді могутнім, може повністю здійснити силу любові».
Таким чином Бог, Якому належать усі речі, бо Він їх створив, виявляє Свою могутність «люблячи все й усіх», терпеливо очікуючи навернення людей. «Всемогутність любові не є могутністю світу, але – повним даром, а Ісус, Божий Син, об’являє світові справжню всемогутність Отця, віддаючи Своє життя за нас, грішників», – наголосив Бенедикт XVI, додаючи, що у відповіді добром на зло й полягає досконала і справжня Божа могутність, і що визнаючи віру в «Бога Отця всемогутнього», ми висловлюємо віру в могутність Божої любові, що є актом віри, навернення та переміни нашого мислення.
Джерело: Радіо Ватикан
"КАТОЛИЦЬКИЙ ОГЛЯДАЧ"
|
