Коли робимо подарунки, не важливо чи подарунок є коштовним, чи ні, бо той, хто не здатний подарувати часточку себе, завжди дарує замало. На це звернув увагу Папа Бенедикт XVI під час загальної аудієнції, що відбулася у середу, 9 січня 2013 р., в залі ім. Павла VI у Ватикані. Під час чергової зустрічі з вірними, Святіший Отець знову повернувся до «великого таїнства Бога, Який зійшов з небес, щоб увійти в наше тіло», відкриваючи нам шлях до Себе.
Папа зазначив, що в ці дні часто чуємо слово «воплочення», «втілення» Бога. Що ж означає це центральне слово християнської віри? Святіший Отець пояснив, що згідно з тогочасним вживанням слово «плоть» означає людину в її цілісності, отож, спасіння, принесене Богом, Який став тілом в Ісусі з Назарету «заторкує людину в її конкретній дійсності, в будь-яких ситуаціях, в яких вона перебуває».
«Слово стало тілом: це одна з істин, до якої ми настільки звикли, що нас майже не вражає велич події, яку вона виражає», – зауважив Бенедикт XVI, додаючи, що якраз тепер, у різдвяний період, коли чи не найчастіше чуємо про це, трапляється так, що ми є уважнішими до зовнішніх аспектів, до святкувань, аніж до цієї істини, що становить абсолютну новизну нашої віри. Це щось неймовірного, що міг зробити лише Бог. «Важливо, – наголосив Святіший Отець, – відновити зчудування перед цим таїнством, дозволити захопитися величчю цієї події: Бог, істинний Бог, творець усього, проходив, як людина, нашими стежками, увійшовши в людський час, щоб передати нам Своє життя».
Іншим аспектом, на який звернув увагу Папа, є звичай обмінюватися на Різдво подарунками. Іноді це може бути просто звичний жест, але часто він є вираженням почуттів, знаком любові. Концепція дарування присутня в самій літургії Різдва і пригадує нам про «первісний різдвяний подарунок», тобто про те, що Бог, ставши тілом, бажав стати дарунком для людей, дав нам Себе Самого. «І в нашому даруванні, – зазначив Бенедикт XVI, – не важливо, наскільки коштовним чи ні є подарунок; той, хто не здатний подарувати частинку себе, завжди дарує замало; навіть більше, іноді намагаємося якраз замінити серце та необхідність дарувати себе грошима чи матеріальними речами». Однак, таїнство Воплочення пригадує нам, що Бог чинив по-іншому.
Ще одним аспектом, на який звернув увагу Святіший Отець, є «нечуваний реалізм Божої любові», виявлений у факті Втілення. Боже діяння не обмежується словами, Він увійшов у нашу історію та взяв на Себе тягарі нашого життя. Він ріс в сім’ї, мав друзів, учнів. «Цей спосіб Божого діяння є також стимулом призадуматися над реалізмом нашої віри, яка не повинна обмежуватися виключно сферою почуттів, емоцій, але повинна входити в конкретний вимір нашого існування», – наголосив Бенедикт XVI.
У контексті перших слів Євангелії від Івана про те, що Слово, яке стало тілом, споконвіку було з Богом і Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього (пор Ів 1, 1-3), Папа звернув увагу на те, що євангелист вказує на зв’язок події Воплочення зі створенням світу, і наголосив на тому, що таким є «фундаментальний критерій християнського прочитання Біблії: Старий та Новий Завіти слід читати разом, а виходячи з Нового відкривається глибший сенс Старого».
«Дорогі друзі, – сказав на завершення Бенедикт XVI, – у цьому періоді роздумуймо над великим та чудесним багатством таїнства Воплочення, дозволяючи на те, щоб «Господь нас просвітлював та дедалі більше перемінював згідно з образом Свого Сина, Який став людиною задля нас».
За матеріалами Радіо Ватикан
"КАТОЛИЦЬКИЙ ОГЛЯДАЧ"
|
