Роздуми над Словом Божим на середу XXXIV Звичайного тижня, рік І

Ісус Христос навчає у Євангелії, як жити у скрутні часи. Навчає дуже спокійно і впевнено. Він не обіцяє, що буде легко, але показує, як безпечно пройти через небезпечне місце.

Там, де на людей валиться насильство, ненависть, тероризм і переслідування, — разом із ними шириться страх. Цей страх тим більший, що більше люди перед цим сподівалися на світле майбутнє: безпеку, збагачення, комфорт. Тобто на те, що обіцяють політики і реклама у банках та магазинах.

Такий страх нападає на людей, які покладаються тільки на те, що можуть осягнути тепер, у земному тимчасовому житті. Цей страх не минає, якщо ці ж самі люди, аби довідатися, що буде далі, звернуться до ворожок. І не допоможе їм якась там духовність, що може повністю відірватися від того, що переживає суспільство.

Майбутнього не визначає сліпа доля, не змінюють його магічні закляття чи езотеричні заглиблення. Майбутнє належить Богу Живому. Наше Боже майбутнє починається вже тепер, зараз, тут, на землі, через те, що ми ввіряємо себе тут і тепер у руки Бога, який нас створив і любить. У цьому полягає віра в Бога. Тому, хто в Нього вірить, Він дає мудрість, тобто знання і вміння, як жити. Мудрість бачить, у чому полягає справжня небезпека, спроможна її уникнути, аби піти далі, до істинного блага, яке не проминає.

Христос не обіцяє нам легкого життя, Він лікує страх людського серця. Хто не боїться, той не впадатиме у паніку, і через небезпечні місця життя пройде спокійно, проваджений надійною рукою Бога.

Джерело: CREDO