Роздуми до Слова Божого на середу ХХVIІІ звичайного тижня, рік І

Лк 11, 42-46

Порівняння фарисейської набожності до «невидимих гробів» не зовсім зрозуміле для нас. Проте слухачі Ісуса добре знали закон Мойсея, в якому говорилось про ритуальну нечистоту тієї людини, що доторкнулась померлого або гробу. Відтак людина, що пройшла по непомітному гробі, ставала нечистою, згідно зі Старозавітним Законом. Отже, це порівняння не позбавлене сумної іронії: фарисеї нібито зберігають чистоту, виконуючи зовнішні вчинки набожності, і всі про них думають, що вони «чисті», але не виконуючи суті Закону, насправді вони залишаються нечистими, грішними.

Справжню чистоту серця дають не наші побожні вчинки, а благодать Ісуса Христа. Треба дбати про чистоту сумління, чистоту серця – це найважливіша справа нашого життя. Проте ми самі не можемо собі її запевнити, це може зробити лише Боже Милосердя.