Роздуми над Словом Божим на п’ятницю V Великоднього тижня

Багато хто погодиться з визначенням, що християни — це ті люди, які вибрали Бога, Його полюбили і Йому служать. Однак таким чином ця ситуація виглядає лише з боку людей, а з боку Божого це все виглядає інакше, ба навіть навпаки.

«Не ви мене вибрали, а я вас вибрав», каже Ісус, бо Він більше переживає за наше спасіння, ніж ми самі.

«Я покохав тебе відвічною любов’ю»: пророк Єремія запевняє нас, що Бог полюбив нас, перш ніж створив — бо полюбив і тому створив!

«Тож слугами вже не називатиму вас: слуга бо не відає, що його пан робить. Називаю вас друзями, бо все я вам об’явив, що чув від Отця мого». Друзі — це ті, хто знає найглибші таємниці твого серця. Ось і Ісус перед своєю смертю стверджує, що розповів учням все. Він не хоче наївних слуг, Він хоче свідомих друзів. Це лише нам здається, що в християнстві йдеться про служіння і про жертви. Всі жертви, які були потрібні, вже склав Ісус. Для нас Він залишив лише одну заповідь: «Це моя заповідь, щоб ви любили один одного, як я вас полюбив!».