Роздуми над Словом Божим на суботу ХІІІ звичайного тижня, рік ІІ

З Ісусом закінчився піст і почалася весільна учта. Навіть якщо Його смерть накладає піст, то через нього треба пройти, щоб осягнути ціль. Нове життя, яке Він приносить, не є виправленням старого (Мт 9,16). Нарешті знайшлося щось нове під сонцем (Проп 1,9), нове вино (Мт 9, 17), новий Дух, якого заповідали пророки (Єз 36, 26), влитий в наші серця (Рим 5, 5). Він вимагає нового серця і його дає.

Ці метафори з Божою простотою малюють красоту нового життя і неможливість його погодження зі старим.

Всі ми є покликані до участі у весільній учті. На всіх, хто засідає до столу Сина виливається Божий дар. Людина пізнає піст, самотність, наготу, смак і реальність смерті, тому відчуває голод любові, потребу вбрання, тамування спраги, потребу у новому, потребу життя, Прихід Господа втамовує цей голод.

Ісус є поживою, є Молодим, новим вбранням, найліпшим вином, яке залишили на кінець (пор. Йо 2,10). В Ньому ми отримали все те, ким є Бог.