Перехід до Католицької Церкви, або, точніше, приєднання до такої, − процес одночасно дуже простий і разом з тим багатоплановий. Багато що залежить і від індивідуальної духовної підготовки бажаючого, і від позиції католицького священика, до керівництва якого звертається шукач вселенської апостольської віри і Церкви.

Найголовніше, чого Церква очікує від охочого до неї приєднатися − твердого та свідомого сповідання Євангелія Ісуса Христа і рішучості слідувати за Божественним Учителем, з готовністю пройти під Його керівництвом через всі перипетії земного і навіть небесного існування. Без цього ключового моменту − особистої відданості й віри Ісусу Христу − говорити про приєднання до Його Церкви можна тільки в деякій перспективі.

Друга важлива умова − сповідання, тобто прийняття за остаточну і необговорювану істину, змісту Нікейського символу віри, який Католицька Церква зафіксувала як  ключовий норматив віри в далекому IV столітті:

Вірую в єдиного Бога Отця Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого.

І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, єдинородного, народженого від Отця перед всіма віками, Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, народженого, не створеного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося.

Він задля нас, людей, і нашого ради спасіння, зійшов із небес, і воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком.

І був розп'ятий за нас за Понтія Пилата, і страждав, і був похований, і воскрес у третій день згідно з писаннями. І вознісся на небеса і сидить праворуч Отця. І вдруге  прийде зі славою судити живих і мертвих, а Його царству не буде кінця.

І в Духа Святого, Господа животворящого, що від Отця і Сина ісходить, що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославлений, що говорив через пророків.

В єдину, святу, соборну й апостольську Церкву.

Сповідую одне хрещення на відпущення гріхів.

Очікую воскресіння мертвих і життя майбутнього віку. Амінь.

Символ віри містить в собі всі найважливіші католицькі постулати, відштовхуючись від яких ми приходимо до визнання авторитету Христової Церкви − єдиної, святої, вселенської (в оригіналі − католицької) та апостольської. Саме Церква названа апостолом «стовпом і утвердженням істини» (1Тим. 3:15), тому віра в Церкву Ісусову така ж важлива, як і віра в Самого Ісуса, що і проголошує Символ віри. Відповідно, увірувавши в Христа і довірившись Йому, ми приймаємо керівництво Його Церкви і в усьому, що стосується віри і моралі, слідуємо її настановам. На практиці це виражається в послусі церковному розуму, який вчить за  допомогою вселенських і помісних соборів, в послусі уповноваженим вчителям і пастирям.

Перехід з Православ'я в Католицтво

Співдружність помісних церков, умовно названа Православною Церквою, є найближчою за віросповіданням до Католицької Церкви, тому перехід з «православ'я» в католицтво найбільш легкий і простий. (Слово «православ'я» взято в лапки не з причини сумніву в правовірності наших православних братів, але тому, що Католицька Церква також називає себе православною, тобто правою у вірі, ортодоксальною. Взагалі-то, говорити про «перехід з православ'я в католицтво» термінологічно некоректно, адже православний, приєднуючись до Вселенської апостольської соборної Церкви, в жодному випадку не перестає бути православним, але навпаки − реалізує на практиці древнє православ'я святоотецької епохи, яке завжди було однодумним з Римською Церквою, катедрою святого апостола Петра. Але для зручності, маючи на увазі дане застереження, далі в тексті ми лапки використовувати не будемо.)

Усі православні таїнства − Хрещення, Миропомазання, Вінчання, Священство − Католицька Церква визнає, а тому при переході православному не потрібно проходити їх заново. Для того, щоб стати католиком, потрібно просто підійти до найближчого католицького священика і попросити його прийняти вас членом Вселенської Церкви. У деяких випадках, після особистої співбесіди, священик може направити на катехизацію, тобто курс вивчення Писання та Передання, але найчастіше, якщо результат співбесіди буде задовільним, вас просто попросять прочитати Нікейський символ віри, і з того моменту ви вже будете повноцінним членом католицької громади. Жодного спеціального «чину приєднання» до Католицької Церкви, крім хрещення і миропомазання, не існує.

Перехід в Католицтво з протестантизму

Перехід в Католицьку Церкву з протестантських церков − таких як лютеранська, пресвітеріанська, методистська, баптистська, п'ятидесятницька або будь-яка інша церковна громада, історично спадкоємна протестантській Реформації − трохи складніший з огляду на  низку принципових відмінностей у вченні і практиці у католиків і протестантів.

Водне хрещення, здійснене в церкві, де сповідують правильну апостольську віру в Триєдиного Бога, Католицька Церква визнає як істинне духовне народження, не залежно від того, ким і в якому віці віруючий був охрещений. Але всі інші таїнства − шлюб, миропомазання, священство − потрібно буде повторити.

Справа в тому, що ці таїнства, які передають ті чи інші дари Святого Духа, отримуються тільки в ланцюзі апостольського рукоположення, який висходить до самого Христа і Його апостолів. У результаті Реформації, вчення і практика церковних таїнств у відокремлених від Католицької Церкви громадах були сутнісно спотворені, що спричинило розрив переємності Святого Духа. Тому для шукаючого істину протестанта, потрібно буде ніби пройти духовно шлях назад, повернутися до втрачених витоків Божественної Істини і харизм (дарів Святого Духа).

Католицька Церква для протестантів є рідною матір'ю, вона говорить з вами на одній мові, мислить у зрозумілих для вас категоріях, служить людству так само, як служать численні протестантські місії, розкидані для проповіді святого Євангелія по всій земній кулі. Тут ви зможете реалізувати всі ваші обдарування та ініціативи в служінні Христу. Для цього в Католицькій Церкві розроблено безліч інструментів - численні братства, конгрегації, чини, місії, співдружності, спілки; у кожного своє покликання, у кожного свої завдання і цілі, що доповнюють головну ціль Католицької Церкви: являти присутність Христа в цьому світі аж до кінця віку.

Процес воцерковлення в Церкву-Матір не буде для вас нудним. Вам, також як і православним, потрібно почати з співбесіди з католицьким священиком, який і розробить для вас належну схему приєднання до Церкви.

Найчастіше екс-протестант проходить повний курс катехизації, що триває від двох-трьох місяців до року, в ході якого буде ознайомлений з основами церковного вчення, з історією, богослов'ям і практиками Католицької Церкви. Потім, якщо ви до того не були хрещені в Православній Церкві, вам уділять Таїнство Миропомазання (передачу Святого Духа, здійснювану покладанням рук апостольських після хрещення – див. Дії, 11 ​​гл.). І ви зможете приступити до Сповіді та Причастя Господнього.

У яку з Католицьких Церков краще переходити

Можливо, це не всім відомо, але в рамках Католицької Церкви існує велика різноманітність помісних Католицьких Церков, що мають різні обряди богослужіння, різні традиції благочестя і власні богословські школи. Найбільш відома з таких помісних церков − Римо-Католицька Церква. Вона є найбільшою Католицькою Церквою з найдавнішою історією і автентичною західною обрядовістю. У багатьох містах України, Росії та інших країнах екс-СРСР, саме РКЦ найбільше поширена.

Інша відома і численна Церква – Греко-Католицька. Залежно від країни вашого проживання, це може бути Українська, Російська, Білоруська, Русинська, Румунська або навіть Грецька Греко-Католицька Церква. Все це помісні церкви, які колись перебували в розколі з Католицькою Церквою і належали співтовариству Православних Церков, але потім відновили єдність з Вселенською Церквою, вступивши в євхаристійне спілкування (сопричастя) з престолом святого Петра, церквою Риму. Всі ці церкви практикують візантійський (грецький) обряд, тотожний тому, який є в Православній Церкві. Богословськи і культурно вони належать візантійській традиції, їх єдина відмінність від православних церков − повна віровчительна єдність з Римо-Католицькою Церквою і різної глибини юрисдикційне підпорядкування Риму.

Формально, людина хрещена у візантійській (тобто православній) традиції, при переході в Католицьку Церкву вважається греко-католиком навіть у тому випадку, якщо стає парафіянином помісної Католицької Церкви іншої обряду, наприклад латинського, у разі, якщо воцерковлюється до римо-католиків, або вірменського, якщо примикає до Вірменської Католицької Церкви. Але на практиці, як правило, ніхто за цим не стежить і віруючий вільний вибирати собі обряд і парафію до душі.

Сходіть на Богослужіння в доступні у вашому місті храми помісних Католицьких Церков, поспілкуйтеся зі священством, з монахами, з віруючими-мирянами і подумайте, наскільки для вас це духовне спілкування є близьким. Звичайно, належати істинній Церкві Христовій потрібно незважаючи ні на які матеріальні обставини, і варто воцерковитися навіть у тому випадку, якщо в доступній для вас католицькій парафії ви на перших порах не знайдете глибокого духовного спілкування. Запевняю вас: дуже скоро Господь дасть вам хороших супутників на вашому духовному шляху, і ви не будете самотні, адже в будь-якому випадку нашим головним Співрозмовником і Другом є Син Божий, Богочоловік Ісус Христос.

Не зважаючи на ваш вибір, ви отримаєте повноту всіх духовних дарів, ввірених Христом Церкві дві тисячі років тому і рясно живлених Духом Святим аж до теперішнього часу.

Всі помісні Католицькі Церкви знаходяться в повному сопричасті одна з одною, і воцерковившись в одній з них, ви зможете абсолютно спокійно відвідувати Богослужіння і брати участь у церковних таїнствах будь-якої іншої Католицької Церкви, включаючи такі необхідні як Сповідь і Причастя.

Як сказав Господь в Євангелії від Івана: «Ще й інші вівці я маю, що не з цієї кошари. Я і їх мушу привести, і вчують вони мій голос, - і буде одне стадо й один пастир!» (Ів. 10:16).

Успіхів вам на цьому благодатному шляху! Нехай не лякають вас труднощі, які можуть виникнути у вашій духовній подорожі. Ісус за вас вже все пройшов, все відстраждав, вам потрібно просто актуалізувати вже наявний у вас духовний потенціал і принести Господу рясні плоди Його Святого Духа.

З Богом!

Редактор порталу www.cerkva.od.ua
Михайло Шелудько

Джерело:  www.cerkva.od.ua