Роздуми до Слова Божого на п’ятницю ХV звичайного тижня

Мт 12, 1 – 8

Часто, коли я читав цей уривок Євангелія, то уявляв, як Ісус з учнями йдуть прямо посередині поля. І більше мене вражало, що вони топтали збіжжя, а не зривали (тільки уявити як тринадцять здорових мужиків йдуть полем пшениці)… Сьогодні, звичайно так не уявляю. Ісус та Апостоли просто йшли дорогою, яка вела між ланами, і зривали колосся, що росло край поля.

У цьому є глибока думка. Згідно Закону Мойсея не можна було дожинати поля до кінця. Потрібно було скраю залишити колоски для сироти, вдови і чужоземця. Неймовірно, але поряд з Ісусом, учні відчували себе найбільш упривілейованими категоріями суспільства. В нашому Господі може насититись навіть хтось, хто не має таких прав (учні мали батьків, не були чужоземцями). В Христі маєш доступ до небесних благодатей.