Роздуми над Словом Божим на вівторок XXVIII Звичайного тижня, рік І

Обмивання «рук, чаш і полумисків», про яке говориться у Євангелії, не мало нічого спільного з нашими гігієнічними звичаями. Такі обмивання в Ізраїлі мали виключно релігійне значення. Зовнішнє обмиття мало внутрішній сенс. Воно служило тому, щоб людина стала з чистим, щирим серцем перед Богом і склала Йому чисту жертву.

Закон Мойсея не наказував мити руки перед їдою. Натомість фарисеї розширили приписи Тори і застосували їх до їди.

Споживання їжі у житті народу Ізраїля мало велику роль. Воно було вираженням сімейної спільноти. Оскільки до столу запрошувалися тільки члени Вибраного народу, їжа нагадувала всім про їхню вибраність Богом. Тому кожне споживання їжі мало також і релігійний сенс.

Ізраїль пам’ятав, що він був вибраний не за свою велич, а тільки з Божого милосердя. Споживання їжі було нагодою, аби цю пам’ять про милосердя Бога виразити назовні через милосердя до бідних. Таким чином, згідно зі словом Божим, поділитися своїм хлібом з голодним і нещасним означало воздати честь Богові.

Ісус запросив фарисея дати вбогим милостиню з його їжі, приготовленої для Гостя. То була «милостиня з того, що всередині», тобто з того, що було всередині чаш і полумисків, але також і з того, що було в серці. Як навчає слово Боже, щира милостиня знищує гріхи. Вона — ліки від здирства, яке криється у серці людини. Милостиня очищає і того, хто дає, і те, що він дає. Несправедливо набуті багатства можна, завдяки наверненню серця, перетворити на добрий дар.

Джерело: CREDO