Роздуми над Словом Божим на четвер IV Великоднього тижня

«Слуга не більший за пана свого» (Йн 13, 16а). Господь для нас — суверенний володар, інші — Його слуги. Ісус є Господом всіх, тому що Він слуга всіх.

«Посланець же не більший від того, хто вислав його». Єдиний випадок у Євангелії від Йоана, де використовується іменник «посланець» — апостолос. Ісус кличе своїх учнів до своєї величі. Істинна велич це велич служіння. Кожна інша велич пуста сама в собі і нищить кожного, хто її шукає; смішить кожного, хто розуміє її підступність; шкідлива для того, хто падає під впливом її чарів. Апостол, учень Ісуса, який прагне стати рівним великим цього світу, — не зрозумів, ким є Господь. Євхаристія радикально змінює цінності, які панують у суспільстві, роблячи можливим новий, прекрасний і у своїй повноті людський спосіб життя. Егоїзм замінюється свободою взаємного служіння, свободи, яка повертає людину до її гідності Божої дитини.

Ісус є Сином, котрий віддає своє життя у служінні братам, що видали на Нього вирок смерті. Він об’являє їм, що вони — сини, безкінечно возлюблені Отцем. Ісус, стаючи з любові слугою, є Господом, істинним обличчям Бога і взірцем нової людини, яка є образом і подобою Бога.