«У житті кожного з нас є дуже дорогі люди, яких відчуваємо дуже близькими, дехто з них вже в Божих обіймах, інші розділяють з нами життєвий шлях: це - наші батьки, родичі, вихователі; це люди, яким ми чинимо добро і від яких добро отримали, особи, про яких знаємо, що можемо на них покладатись. Але, важливо також мати "попутників" на шляху нашого християнського життя. Маю на увазі духовного провідника, сповідника, людей, з якими можна поділитися власним досвідом віри, але маю на увазі також і Пречисту Діву Марію та святих», - цими словами Папа Бенедикт XVI розпочав свою катезизу з нагоди загальної аудієнції, яка у середу, 25 серпня 2010 р. відбулася на подвір'ї папського палацу у Кастель Ґандольфо.
Святіший Отець зазначив, що кожен з нас повинен мати якогось святого, що є йому близьким, щоб відчувати його близькість та заступництво під час молитви, але також - наслідувати його, а тому заохотив пізнавати святих, починаючи від тих, чиї імена носимо. «Як знаєте, також і я особливим чином пов'язаний з деякими святими, між якими, крім святих Йосифа та Бенедикта, ім'я яких ношу, та інших, є й святий Августин, якого я мав великий дар пізнати, так би мовити, зблизька, під час студій і на молитві, і який став добрим супутником мого життя та служіння», - сказав Бенедикт XVI, пропонуючи присутнім важливіші аспекти гуманного та християнського досвіду цього святого, які є актуальними і для нашого часу.
Папа вказав на неспокійний і постійний пошук правди, яким відзначався святий єпископ Гіппони, що був людиною, яка ніколи не жила поверховністю, яка не шукала фальшивих істин, що не можуть дати серцю тривалий мир, але «ту Істину, яка надає сенс існуванню і є "помешканням", де серце знаходить спокій та радість». «Його шлях, - зазначив Святіший Отець, - як знаємо, не був легким. Він вважав, що зустрів Істину у престижі, в кар'єрі, в володінні речами, в голосах, які обіцяли йому негайне щастя; він помилявся, пережив смуток, зустрівся з поразками, але - і це є важливим - ніколи не зупинявся, ніколи не задовольнявся тим, що було лише проблиском світла; він умів заглянути вглиб себе самого, та зауважив, що ця Істина, цей Бог, Якого він шукав усіма своїми силами, був йому ближчим, ніж він сам собі, завжди був поруч, ніколи не його залишаючи, чекав на те, щоб змогти остаточно увійти у його життя». Бенедикт XVI зазначив, що святий Августин збагнув, що це не він знайшов Істину, але Бог вийшов йому назустріч. То ж на цій дорозі важливою є тиша, щоб створіння могло почути, коли промовляє Творець. «Це також дійсне і для нашого часу, - мовив Папа, - іноді зустрічаємо свого роду страх перед тишею, перед зібраністю, перед призадумою над своїми вчинками та над глибоким сенсом свого життя».
«Дорогі брати й сестри, - звернувся Бенедикт XVI наприкінці свого повчання, - усім прагну сказати, і тим, хто переживає труднощі на своїй дорозі віри, і тим, хто бере незначну участь в житті Церкви, чи навіть живе так, "ніби Бога не має", щоб не боялися Істини, ніколи не зупинялися на шляху до неї, ніколи не переставали шукати глибоку правду про самих себе і про речі, дивлячись на них внутрішнім оком серця. А Бог не забариться обдарувати Світлом для того, щоб побачити, і Теплом, щоб відчути серцем, що Він нас любить і прагне бути любленим».
|
