Роздуми над Словом Божим на п’ятницю ХХVІІ звичайного тижня, рік ІІ

Вигнання бісів було першою дією Ісуса, яка викликала сильну реакцію людей: «Навіть наказує нечистим духам, і ті слухаються його!» (Мк 1, 27). Стало першою з причин, які викликали дискусію Ісуса з книжниками і фарисеями, котрі вчинили наклеп проти Нього, кажучи: «Він Велзевулом, князем бісівським, виганяє бісів». Першою силою, яку апостоли отримали, коли були відправлені на місію, була влада виганяти бісів: «Він дав їм владу над нечистими духами» (Мк 6, 7). Першим знаком, який мав супроводжувати проголошування Воскресіння, було вигнання злих духів: «А ось чуда, що будуть супроводити тих, які увірують: Ім’ям моїм виганятимуть бісів» (Мк 16, 17). Ця правда є однією з центральних у Добрій Новині Божого Царства. Через вигнання злого духа Ісус відновлює і наново повертає людину самій собі. Він відновив її розум і сумління (пор. Mк 5, 15).

Свідчення Євангелія про те, що «Ісус виганяв бісів» (пор. Мк 1, 26.34.39; 3, 11-12; 22, 30; 5, 1-20…), говорять нам, що Ісус переміг сатану, схопив його, вигнав, усунув його і знищив! При цьому Євангеліє хоче також сказати нам: християнин не повинен боятися сатани! Силою свого Воскресіння Ісус звільняє нас від неволі зла й відганяє від нас страх сатани. Він дає свободу серцю, твердість у наших діях і причину надії на життя вічне! З дня на день ми повинні йти дорогою за Ісусом, смакуючи перемогу над силами зла!