12 грудня (довільний спомин)
За переказами, 9 або 12 грудня 1531 року Матір Божа об’явилася мексиканському індіанцю з племені Науа, св. Хуанові Дієго (Йоану Дидаку). Вона звернулася до нього мовою Науа і сказала, що Вона – Марія, Мати Істинного Бога, і що бажає, аби на цьому місці було збудовано святиню, в якій Вона втішатиме всіх засмучених. Діва була вбрана у білу туніку, синій плащ і підперезана чорною стрічкою, що для ацтеків було символом вагітності.
Єпископ, до якого прийшов селянин-ацтек, спершу не повірив його словам, і зажадав якогось знаку. Тоді при наступному об’явленні Діва привела Хуана Дієго на пагорб, де росли місцеві квіти, звеліла набрати їх повні руки і віднести єпископові, загорнувши в тільму (мексиканський плащ, який підв’язується, як торба). Коли Хуан Дієго розв’язав плаща перед єпископом і присутніми – на підлогу випав оберемок шляхетних кастільських троянд. А на самій тільмі залишилося зображення Діви в червоній шаті й блакитному плащі; Її постать була оточена овалом із променів. На зображенні донині спеціалісти не можуть відшукати ані сліду фарб чи пензля; крім того, тканина плаща залишається неушкодженою впродовж цих століть, попри те, що тільма зіткана з кактусових волокон, які не відзначаються тривкістю.
Найбільшим чудом можна вважати мирну християнізацію мексиканських індіанців, попри труднощі євангелізації тих часів. Релігія ацтеків була жорстока, як більшість язичницьких вірувань: бог Кетцалькоатль – якого зображали як крилатого змія – вимагав сотень людських жертв. Мовою Науатль «Гвадалупе» може означати також і «Та, що топче змія». Отже, мексиканські індіанці сприйняли появу Діви як порятунок від жорстокого бога. Вони охоче приймали хрещення і стали «євангельським зерном» Латинської Америки.
|
