Роздуми над Словом Божим на неділю Воскресіння Господнього

Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла вдосвіта, як ще було темно, до гробниці й побачила відвалений від гробниці камінь. Тож вона побігла й прибула до Симона-Петра та до другого учня… Тут прибув слідом за ним і Симон-Петро; він увійшов до гробниці й побачив покладені полотна та хустку, яка була на Його голові…

Один з акцентів сьогоднішнього Писання поставлений на Петрі. Саме до нього прибігла Марія Магдалина. Саме його чекав улюблений учень Ісуса Христа і не увіходив до гробниці. Саме Петро перший заглянув усередину. Важливо, що улюблений учень віддавав перевагу Петрові бути першим, попри те, що прибіг раніше і що був улюбленим.

По-різному також описується момент, коли обидва увіходять до гробниці. Про Петра написано, що він увійшов і побачив. А про улюбленого учня написано: «і побачив, і увірував». Хтозна, якби Петро не виконав першого етапу «увійшов і побачив», улюблений учень не зміг би продовжити саме з цього моменту: «побачив, увірував». Петро фактично став скелею для Йоана — Йоан піднявся на цю скелю і вже увірував.

На цей фрагмент можна подивитися інакше. Важливо, що увірувати зміг той, хто був улюбленим, тобто той, кого вже любили. Спочатку ми пізнаємо любов Бога, розуміємо, що ми любленими, а вже потім настає етап «увірував».

Джерело: CREDO