Роздуми над Словом Божим на середу ХІІ Звичайного тижня, рік ІІ

Слова Господа Христа чіткі: поміж нами, християнами, у Церкві Христовій були, є і будуть фальшиві пророки.

Фальшивого пророка можна розпізнати тільки за плодами його вчинків. Зрадника Юду можна було впізнати допіру після того, як він видав Ісуса. Звичайні плоди людського життя, добрі чи погані, проявляються у важкі часи, коли життя за Євангелієм не оплачується, коли загрожують переслідування і смерть.

Пророк у Біблії не завжди говорить про майбутнє. Частіше він говорить про те, що люди зараз мають робити, аби виконати волю Божу. Кожен пророк проголошує вчення в ім’я Бога. Фальшивий пророк то не тільки зрадник чи фальшивий приятель, а хтось, хто проголошує християнську науку, але вчення Євангелія хоче використати на власну користь. Зазвичай через те, що проголошує, він прагне здобути підтримку й популярність серед людей. Він проголошує те, що похваляє поширені між людьми погляди, те, що не вимагає від людей мислення і навернення. Такий псевдопророк хоче утвердити людей у переконанні, що вони мислять і чинять слушно, і що Бог по їхній стороні. Але в певний момент справа доходить до того, що він починає вимагати від людей, аби вони ставали по його стороні, ціною блага інших людей.

Правда і добро — це найчастіше найкраща перевірка, приносить цей пророк добрі чи погані плоди. Правда і добро стосуються кожної людини без винятку. Фальшивий пророк починає у певний момент проголошувати, що не потрібно говорити усю правду, або що не треба рахуватися з благом якоїсь людини (суспільної групи, народу). Не раз він починає переконувати, що для блага Церкви чи свого народу потрібно не замислюючись нищити ворогів, що треба заплющувати очі на те, що добро і правда існують також і по стороні інших.

Фальшивого пророка можна порівняти з пророком істинним. Істинних пророків ми також інколи маємо серед себе. Але говорять вони речі непопулярні. Не ділять людей на «наших» і «ворогів». Зло називають злом, а добро добром, незалежно від того, по який бік барикад знаходяться люди. Закликають усіх до особистого навернення, до подолання погорди й ненависті у нас самих. Але самі вони готові заплатити ціну за правду, яку проголошують. Вони готові, як Христос, понести свій хрест.

Зрозуміло, що істинні пророки ніколи не були і не є пацифістами, які проголошують, що виступають за мир, але за найвищу цінність вважають «святий спокій». Пацифізм це фальшивий заклик до миру, і він завжди в інтересах тих, хто, маючи владу і вплив, прагне тлумити будь-який протест проти несправедливості. Боротьба за правду і добро вимагає ризику для життя. Але це має бути нараження себе на ризик, заради того щоби стримати зло, а не завдання ще більшого зла комусь іншому.

Істинним або фальшивим пророком можу бути я сам. Особливо сьогодні, в Україні, у важкі часи, коли б’ються між собою пиха і ненависть по один бік, і гідність та вільність людини по інший бік. Молімося про розпізнання у собі самих, які плоди ми приносимо. І про те, щоб Україна принесла світові плоди істинних пророків сучасності.