Обрання Папи Римського відбувається на закритому зібранні колегії кардиналів, т.зв. конклаві (від латинського conclave - замкнена кімната). Конклав повинен бути скликаний не раніше 15 днів, але і не пізніше 20 з моменту оголошення Римського престолу вакантним.
Право обрання мають кардинали не старші 80 років. Кількість кардиналів, що беруть участь у виборі Римського єпископа не повинно перевищувати 120. Виборники і ті, хто їх супроводжує, живуть на території Ватикану, нині це будинок святої Марти. Саме голосування проходить у Сикстинській капелі. Всі, хто бере участь у конклаві, не повинні розголошувати жодної інформації, пов'язаної з виборами.
З моменту початку конклаву, будинок святої Марти, Сикстинська капела і місця, призначені для здійснення літургії, повинні бути закриті для всіх, що не мають права бути присутніми в них. Вся територія Ватикану та його установ занурюється у атмосферу тиші і молитви. Ніхто не має права наближатися до кардиналів-вибірників. Заборонене листування і телефонний зв'язок. Кардинали не мають права спілкуватися з тими, хто не бере участь у конклаві.
Щоб хід конклаву проходив гладко на його час призначаються секретара Колегії кардиналів, який виконує обов'язки секретаря виборів, обер-церемоніймейстра з двома помічниками та двома ченцями, працівниками папської ризниці. Так само під час виборів кардиналам допомагають кілька сповідників, які володіють кількома мовами і два лікаря.
У день початку конклаву кардинали збираються в соборі святого Петра на ранкову месу, яку здійснює кардинал-декан. Пізніше, вдень, кардинали на чолі з кардиналом-деканом збираються в Паолінській капелі і з гімном Veni Creator Spiritus йдуть в Сикстинську капелу. Це місце буде закрите до кінця виборів. Перед початком кардинали-вибірники присягають на Євангелії, що дотримаються всього зазначеного в документах стосовно обрання понтифіка.
Після присяги в каплиці залишаються церемоніймейстер і священнослужитель, який запропонує учасникам конклаву духовні роздуми. Після завершення обидва вони покидають капелу.
Кардинали, відповідальні за дотримання таємності повинні переконатися, чи не встановлені в каплиці передаючі пристрої. Вибірникам заборонено під час конклаву читати газети і журнали, слухати радіо та дивитися телебачення.
Перша фаза конклаву (pre-scrutinium) включає в себе підготовку та роздачу карток для голосування, обрання трьох скрутаторів (членів лічильної комісії), трьох інфірмаріїв (вони збирають голоси у кардиналів, котрі знаходяться в лазареті) і трьох ревізорів. Вони вибираються на весь період конклаву.
Як тільки починається сама процедура голосування, папський обер-церемоніймейстер, церемоніймейстри і секретар Колегії кардиналів залишають приміщення, яке закриває молодший кардинал-диякон. Під час голосування кардинали залишаються в Сикстинській капелі одні. На бюлетені для голосування кардинал чітко пише, почерком максимально невпізнанним, ім'я того, за кого голосує.
Друга фаза голосування (scrutinium) включає в себе: складання бюлетенів в урну, перемішування їх, перерахунок бюлетенів і голосів.
Кожен кардинал по старшинству, записавши в бюлетені ім'я і згорнувши його, тримаючи його піднятим вгору, так щоб його бачили всі, приносить його до вівтаря, на якому встановлена урна для голосування. Підійшовши до неї, кардинал вимовляє слова присяги: «Свідок Христос Господь, Котрий буде мене судити, що я вибираю того, хто, вважаю перед Богом, повинен бути вибраний».
Ця присяга вимовляється тільки під час першого туру голосування. Бюлетені не підписуються.
Поклавши бюлетень в урну, кожен, хто вже проголосував, кланяється перед вівтарем і повертається на своє місце. Якщо є хворі кардинали, то інфірмаріі йдуть до них з переносною урною. Перед цим її публічно відкривають, щоб присутні могли переконатися, що вона порожня. Після того як проголосують хворі кардинали, урну приносять в капелу і бюлетені з неї додаються до решти.
Якщо кількість поданих бюлетенів і кількість голосуючих кардиналів не збігається, всі бюлетені не читаються і спалюються. Якщо ж ніяких проблем з кількістю немає, то голоси підраховуються. Перший з членів рахункової палати розкриває бюлетені. Кожен член лічильної комісії записує ім'я кандидата в бюлетені, а останній - також оголошує це ім'я вголос. Останній з скрутаторів, у міру того як прочитуються імена на бюлетенях, протикає їх голкою в тому місці, де знаходиться слово Eligio (вибираю) і нанизує на нитку. Після того як всі імена будуть прочитані, нитка зав'язується і в такому стані бюлетені кладуться або на край столу, або в посудину.
Потім скрутатори приступають до перерахунку голосів. Кожен бюлетень виймається окремо і вкладається в іншу порожню посудину. Якщо кількість бюлетенів не відповідає кількості голосуючих, то папір спалюється і настає повторне голосування.
Третя фаза конклаву (post-scrutinium): підрахунок голосів, контроль і спалювання бюлетенів.
Для обрання папи необхідно дві третини плюс один голос. Не дивлячись на те, чи був обраний папа, ревізори контролюють бюлетені. Перш ніж кардинали покинуть капелу, всі записи мають бути спалені. У випадку, якщо ніхто не обраний, дим чорний (раніше до бюлетенів додавалася мокра солома, а з 1958 року - хімікалії), якщо ж новий римський єпископ обраний, то йде білий дим. Тепер, з метою уникнення непорозумінь, білий дим також супроводжується дзвоном дзвонів.
Під час першого дня конклаву може бути проведено одне голосування. У разі, якщо під час першого голосування ніхто не обраний або голосування першого дня конклаву не проводилося, то кожен наступний день проводиться по чотири тури голосування: два вранці і два увечері.
Якщо у кардиналів виникнуть труднощі з обранням і вони протягом трьох днів не можуть вибрати папу, то робиться перерва на один день для молитви і роздумів. Після нього настає чергова серія з семи голосувань.
Якщо і ці голосування не принесуть результату, то кардинали повинні вирішити долю подальшого ходу голосування. Є кілька варіантів. Або вибір повинен бути здійснений абсолютною більшістю голосів, або голосування проходить за одного з двох кардиналів, які набрали більшу кількість голосів в попередніх турах.
Після того, як остаточні результати успішного голосування оголошені, молодший кардинал-диякон, дзвонячи в дзвіночок, викликає до приміщення для голосування секретаря Колегії кардиналів і папського обер-церемоніймейстра. Кардинал-декан ставить запитання новообраному папі: «Чи приймаєш канонічний вибір тебе Верховним Первосвящеником?». Також новообраний папа оголошує своє нове ім'я, після того як кардинал-декан запитує в нього: «Яким ім'ям хочеш, щоб тебе звали?» Після обрання кардинал, якщо він був висвячений у єпископи, відразу ж стає римським папою, отримуючи повноту влади. Конклав закінчується після згоди на обрання новим папою.
Після цих процедур папа відправляється в так звану кімнату плачу (camera lacrimatoria) - невелику кімнату біля Сикстинської капели, де повинен вибрати білу сутану з представлених там трьох розмірів. Також він одягає червону розшиту столу і виходить до кардиналів в капелу.
Кардинали підходять до новообраного папи, висловлюючи повагу і послух. А потім дякують Богові гимном Te Deum.
Після цього кардинал-протодиякон виходить на центральну лоджію Базиліки св. Петра, так звану ложу благословення, і оголошує формулу Habemus Papam (Маємо Папу). Після чого новообраний Папа уділяє всім благословення Urbi et Orbi. Через кілька днів після обрання проводиться папська інтронізація.
Михайло Фатєєв
За матеріалами http://catherine.spb.ru
"КАТОЛИЦЬКИЙ ОГЛЯДАЧ"
|
