26 січня (обов’язковий спомин)

Апостол Павло скеровував свої листи і своїх учнів на різні місії відповідно до власного бачення цих місій. Так, його учень Тимотей, якого Павло називає «улюбленою дитиною» (1 Кор 4,17), «братом» (1 Сол 3,2) і «співробітником» (Рим 16,21), був самим Павлом обрізаний, бо мав іти на місію до юдеїв. Натомість Титові той же Павло заборонив обрізання, маючи певність, що Тит іде проповідувати поганам. Навернення Тимотея згадано в Писанні (Діян 16,1-2). Його мати була юдейка, батько – грек. Він супроводжував Апостола у його другій місіонерській подорожі, служив йому помічником у керуванні церквами Солуні й Коринту, 65 року став єпископом в Ефесі, розділив зі своїм учителем ув’язнення у Римі (див. Флп 2,19-22). Тита св. Павло забрав із собою з Антіохії Сирійської до Єрусалима та охрестив перед апостольським Собором 49 року. Разом зі св. .Тимотеєм і Євангелістом Лукою Тит належав до найближчих учнів і співпрацівників Апостола Народів. Два листи до Тимотея і один лист до Тита увійшли в канон Нового Завіту. Близько 63 року св. Павло поставив Тита єпископом на Криті. Згідно з переданням, обидва єпископи загинули за часів Доміціана. До літургійної реформи 1969 року були вшановувані як святі, тепер же віднесені до сповідників. Реліквії св. Тимотея було перевезено 356 року з Ефесу до Константинополя, звідки хрестоносці забрали їх у ХІІ столітті в Італію. Замуровані, були щасливо віднайдені 7 травня 1945 року в м.Термолі. Натомість від тіла Тита, похованого на Криті, після сарацинських війн знайдено тільки голову (823 р.). До 1662 року вона перебувала у Венеції, в соборі св. Марка. Папа Павло VI в рамках екуменічного зближення наказав передати реліквію голови св. Тита Критській Православній Церкві. Урочисте перенесення реліквії відбулося 22 травня 1966 року. В іконографії св. Тимотей представлений у туніці або у літургійних шатах єпископа, у нього в ногах лежить каміння. Тита зображають як єпископа; його атрибут – книга.
Джерело: CREDO