3 вересня (обов’язковий спомин)

Можна, маючи добрі «стартові умови», прожити свої роки спокійно, використовуючи ці життєві бонуси. Але коли хочеш чогось досягти – трудитися треба багато. Майбутній папа Григорій (540-604) народився в сім’ї римських патриціїв, мав багатий дім. А крім того, цей багатий дім стояв неподалік римських базилік Йоана і Павла, Климентія, Чотирьох Коронованих і Латеранської. Багатство в усіх розуміннях. Будь собі добрим римським християнином і почувайся, як у передпокої Небес. Григорій, маючи належне походження та освіту, увійшов до грона міської знаті, але посаду намісника Рима (префекта) вже заслужив, а не отримав. А по чотирьох роках (571-575) перебування на вершині цієї кар’єрної драбини… відмовився від уряду, став монахом-бенедиктинцем, а свій чималенький будинок перетворив на монастир. Маючи у своєму розпорядженні не тільки дім, а й чималі кошти, Григорій на ці гроші… заснував ще шість монастирів. А сам подався в абатство св.Андрія на пагорбі Челіо, молячись і постячи. Незабаром (577) папа Бенедикт І іменував Григорія римським дияконом – почалося церковне «підвищення». Далі папа Пелагій ІІ (579) призначив його апокрисіарієм (щось на кшталт нинішнього нунція), вислав до двору східноримського імператора. Там Григорій проявив чималі дипломатичні здібності, та ще грецьку вивчив. Потім став особистим секретарем папи (а при цьому – абатом свого монастиря). Як папа Пелагій помер, Григорія 590 року однозначно і відкрито обрали Папою, хоч він і відмовлявся й навіть писав до імператора та впливових друзів при дворі, щоб цей вибір не затверджували. А як Константинополь погодився, то Папа Григорій написав смиренні та приязні листи до Патріархів Константинополя, Александрії, Антіохії та Єрусалима, здобувши їхнє прихильне ставлення. (Східні Патріархи, сидячи в імператорських столицях, досить гоноровито ставилися до провінційного тоді Рима.) Це все може виглядати «дрібницями» понтифікату, але вони суттєві. Папа Григорій, ставши Єпископом Рима, прийняв титул «слуга слуг Господніх», і ці слова не залишилися порожніми. З ім’ям папи Григорія пов’язаний відомий «Замок Ангела» – мавзолей Адріана. В рік обрання Григорія на Папу спалахнула чума, і першим його власне «папським» рішенням був молебень про врятування від лиха. Із семи храмів Рима вирушили покутні процесії до базиліки Санта Марія Маджоре. Під час процесії Папа побачив над мавзолеєм Адріана ангела, який ховав у піхви скривавленого меча. Це стало знаком припинення лиха, а мавзолей саме відтоді став зватися Замком Ангела. Як Папа Римський, Григорій І упорядкував служіння Літургії для всієї Церкви (доти по різних країнах служилося по-різному), привів до спільного ладу церковний спів («григоріанка» названа саме за його ім’ям). Завдяки особистій приязні з королевою лонгобардів Теодоліндою навернув її у християнство, і потім ціле плем’я прийняло віру. За його сприяння (і завдяки діяльності св.Леандра) прийняли віру також аріани-візиготи. Ці племена раніше несли чимало бід Риму та Церкві… Він вислав св.Августина в Кентербері, де плодами місії стало охрещення короля Кенту і розвиток християнства в Англії. Григорій І реформував церковне управління майном, домагаючись якнайкращої опіки над бідними з церковних, власне, можливостей. Із папської курії усунув негідних працівників, і не вагаючись робив це стосовно негідних священиків та єпископів. Завдяки своїм дипломатичним здібностям зумів уникнути чергової схизми, яка назрівала в Північній Африці. А крім цього, багато писав, залишивши нам шерег творів: роздумів, коментарів, проповідей, листів. Він став Папою, маючи добрячий «бонус». Але й працював з усіх сил, як справжній слуга слуг Господніх. Зображається у папських шатах. Його атрибути: ангел, три криваві гостії, книга або сувій, модель храму.
Джерело: CREDO