14 грудня (обов’язковий спомин)
Хуан де Йєпес (1542–1591) народився у бідній сім’ї поблизу Авіли, по смерті батька потрапив у притулок, з дитинства підробляв у різних майстрів – ткача, кравця, гравера, зрештою став медбратом у лікарні. На тяжко зекономлені гроші зміг вступити на навчання до школи єзуїтів у Медіні (1959–1563). По завершенні студій вступив до Ордену Кармелітів, прийнявши ім’я Йоан від св.Матея. У кармелітів знайшов не тільки споглядальний дух і глибоку молитву, яких прагнув, а й значне послаблення монаших правил. У віці 25 років, завершивши навчання філософії і теології в Саламанці, був висвячений.
Того ж самого 1567 року зустрів св.Терезу Авільську, яка вже розпочала реформу жіночої гілки Кармелю. Обоє прекрасно розуміли одне одного і прагнули оновлення кармелітського монашого життя. 28 листопада 1568 року склав обіт дотримання первісного Уставу, «навіть якщо за це доведеться заплатити життям», і взяв ім’я Йоан від Хреста.
Про заплату життям слова були не пусті. Реформовані спільноти зустріли нерозуміння і спротив. Настоятелі Ордену вбачали в поведінці св.Йоана порушення субординації. У ніч на 3 грудня 1577 року його арештували й вивезли до Толедо. У монастирському ув’язненні він дістав не тільки позбавлення свободи, а й голодне життя і часте бичування. Дев’ять місяців такого життя були, однак, сповнені містичними утіхами від Бога. «Темну ніч» ув’язнення святий використав як образ стану людської душі, якій здається, що Бог її полишив.
15 серпня 1578 року йому вдалося втекти. За три роки з Домів реформованих кармелітів постала окрема провінція. Її існування дозволив спеціальним breve Папа Григорій ХІІІ. Однак незабаром реформовані спільноти, які стали зватися Кармелітами Босими, підпали під ту ж саму спокусу пом’якшення суворого Уставу. Святий Йоан помер, маючи заледве 49 років, як звичайний монах, відсторонений від усіх постів, у повній самотності, бо св.Тереза Авільська померла 1582 року. Чималу частину його творів, містичних пісень, співбрати спалили по його смерті. Залишилося 22 твори, які сьогодні становлять скарбницю містичної літератури, зокрема – «Сходження на гору Кармель», «Темна ніч душі», «Живе полум’я любові», «Пісня духу».
Канонізований 1726 року. Вчителем Церкви проголошений 1926 року.
В іконографії св.Йоан від Хреста представлений у кармелітському коричневому хабіті. Атрибути: розгорнута книга, лілія, розп’яття, орел у нього в ногах.
|
