1 січня

Перший день Нового року є восьмим днем від Різдва Христового. Згідно з юдейським законом, кожен хлопчик мав бути обрізаний цього дня. В октаві Різдва, дякуючи Богові за прихід на світ Христа, Церква святкує урочистість на честь Матері Божої, через Яку сповнилися обітниці, дані цілому людству, пов’язані з таємницею Відкуплення. Цього дня з ми усіх атрибутів Марії особливо вшановуємо Її Материнство. Дякуємо Їй також за те, що своєю материнською опікою Вона оточує ввесь Люд Божий. Присвячення Марії першого дня року, що розпочинається, має також і інше значення. Матір Ісуса показана людям як найдосконаліше створіння, а водночас – як перша з тих, хто скористався дарами Христа. Прагнення вирізнити особливий спомин Матері Божої зродилося вже у християнській стародавності. Західна Церква вже у VII столітті визначила для цього день 1 січня. Дебати про природу Христа, про співвідношення Його божественної та людської природи бушували в Церкві у IV-V століттях. Центром цих суперечок стало титулування Марії. Щонайменше з ІІІ століття християни говорили про Неї як про Theotokos, Богородицю. Перше задокументоване використання цього слова знаходимо в Орігена Александрійського, у листі від 230 року. Виходячи з терміну Theotokos, він називає Її матір’ю Бога. Це звертання до Марії широко прийнялося в християнському благочесті, але патріарх Константинополя Несторій (428-431) виступив проти. Погляди Несторія (як і викладені ним аргументи) розглянув і засудив Ефеський Собор 431 року. Церква постановила, що Христос – це повністю людина і повністю Бог, і дві Його природи єдині в одній особі, а тому Марія може бути названа Матір’ю Бога з повним правом. Від тих часів Її так називають чимало християн – сьогоднішні католики, православні та деякі протестанти. Урочистість Пресвятої Богородиці Марії – це найстарше марійне свято. Воно підкреслює значення Її материнства. У літургію Церкви його ввів Папа Пій ХІ: це було 1931 року, на пам’ять про 1500-річчя Ефеського Собору. Святіший Отець Пій ХІ призначив для щорічного спомину цього свята день 11 листопада. Літургійна реформа 1969 року не скасувала цього свята, але навпаки, піднесла його до рангу обов’язкової урочистості й перенесла на 1 січня. Вибрано якнайбільш відповідний, невипадковий день: завершення октави Різдва Христового, аби після того, як відлунають подячні гімни на честь Втіленого Слова, відповідне вшанування було складене Його святій Матері.
Джерело: CREDO