ПИТАННЯ: Чи має право дружина розлучитися з чоловіком після його зради чи вона зобов'язана продовжувати жити з ним? І якщо вона все-таки покидає його, то чи зможе вона приймати Причастя?
ВІДПОВІДЬ: По-перше, в запитанні вже звучить поширена помилка – ніби в разі розставання подружжя вони позбавляються Святого Причастя відповідно до цього розставання. Тому ще раз нагадаємо: Святе Причастя не можуть приймати розлучені, ті, хто мають повторний шлюб або співжиття, оскільки таким чином вони живуть у стані перелюбу, смертного гріха проти шостої заповіді. При роздільному проживанні подружжя або цивільному розлученні нерозривні узи таїнства шлюбу не порушуються.
Але в цьому запитанні йдеться про можливість роздільного проживання після зради одного з подружжя.
Звичайно ж, Церква закликає невинну сторону проявити милосердя щодо подруга і пробачити його, особливо якщо він розкаявся у своєму вчинку.
Разом з тим, постраждала сторона має право відмовити чоловікові в близькості і, оскільки зрада завдає сильну рану, то може відмовити також у спільному проживанні і отримати цивільне розлучення. Адже одна справа – прощення і зовсім інша – спільне життя і подружня близькість. Яким би щирим не було каяття чоловіка, постраждалу сторону не можна примушувати до колишнього життя, якщо для неї це психологічно неможливо.
У цьому випадку, якщо справа доходить до розділення подружжя, постраждала сторона може, як звичайно, приступати до Святих Таїнств. Якщо винна сторона щиро розкається і висповідається, то і їй не можна відмовити у відпущенні гріха і в Причасті.
За матеріалами: ru.radiovaticana.va
"КАТОЛИЦЬКИЙ ОГЛЯДАЧ"
|
