ПИТАННЯ: Чим католицтво відрізняється від англіканства?
ВІДПОВІДЬ: Англіканською Церквою називають Церкву, яка виникла в Англії після відлучення короля Генріха VIII і його відділення від Риму. Це відбулося в 1534 році. По суті, англіканство виникло як «пом'якшена» форма протестантизму, яка полягала головним чином в запереченні першості Папи Римського.
Англіканство охарактеризовано трьома основними елементами: підпорядкування Церкви державі (главою Англіканської Церкви є англійський монарх); єрархічна структура, яка виключає Папу Римського, але зберігає інші щаблі священичого стану - дияконство, пресвітерство і єпископство; і, нарешті, Prayer Book - збірник канонічних молитов, який є другим за значимістю священним текстом після Біблії.
Англіканство має довгу і складну історію. Відразу після відділення від Римської Церкви воно розпалося на різні течії. Деякі з них в різні епохи більше наближалися до протестантизму, інші - до католицтва. У 17 столітті послідовники кальвінізму, звані також пуританами, з одного боку сформували пресвітеріанську Церкву в Шотландії (яку, як і в реформованому кальвінізмі, очолює Синод), а з іншого боку - різні конгрегаціоналістські Церкви.
У 18 столітті завдяки проповіді братів Уеслі з'явився рух пієтизму, який започаткував засновану в 1784 році Методистську Церкву.
У 19 столітті так званий «Оксфордський рух» на чолі з Ньюменом, Пьюсі і Кіблом намагався зблизитися з Католицькою Церквою, але безуспішно, в тому числі й через перехід Ньюмена в католицизм.
Останнім часом надходить безліч прохань з боку англіканців про приєднання до Католицької Церкви. Тому Папа Бенедикт XVI заснував для цього спеціальні «персональні ординаріати».
Католицька Церква не визнає рукопокладання англіканців. Англіканські священики і єпископи не можуть здійснювати дійсне Таїнство Євхаристії, а також відпускати гріхи. Оскільки англіканство являє собою протестантизм, хоча і в помірному вигляді, в ньому діє принцип «Sola Scriptura», а Святе Письмо інтерпретується вільно та індивідуально. І саме спотворення догматичного і морального характеру привели до того, що багато англіканців сьогодні приєднуються до Католицької Церкви. Твердим стовпом віри залишається апостол Петро, якого Христос поставив скелею, точкою опори для віри кожного християнина: «І ти колись, навернувшись, утверджуй своїх братів» (Лк 22,32).
За матеріалами: Радіо Ватикан
"КАТОЛИЦЬКИЙ ОГЛЯДАЧ"
|
