Роздуми над Словом Божим на вівторок ХХХІ звичайного тижня, рік І

Дуже відомий уривок. Що нового можемо у ньому побачити? Давайте звернемо увагу на те, о якій порі відбувається свято: ввечері.

Запрошені мали цілий день. А ще їх завчасно було попереджено.

«Він же промовив до нього: Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох.» (Лк 14:16)

Коли нас кличуть на весілля, то повідомляють дату і місце де буде відбуватися свято. І це не просто інформація. Вона має набагато глибший сенс. Запрошення означає, що зі мною хочуть розділити цю подію. І кого запрошують? Найближчих, найдорожчих. Тих, з ким хочеться розділити радість. Для цієї особи бронюється місце, готується їжа. На неї чекають…

І як вчинили запрошені? Кожен знайшов «поважну причину» і відмовився від пропозиції.

У грецькому оригіналі там, де говориться,що почали відмовлятися, використане слово "παραιτέομαι". В перекладі означає «вибачення або прохання себе звільнити». Виявляється, що гості начебто і не дуже хотіли йти на ту вечерю. І тому шукали чим би приховатись аби і не відмовити, і не піти.

З ким так поводяться? З особою, яку хочуть тримати на відстані. З якихось причин з не. Важливо підтримувати стосунки, але такі «про всяк випадок». Так би мовити «резерв». Бо колись нам ця особа може допомогти…

Зустрічі з важливими людьми записуються у щоденник, щоби їх не пропустити. Для тих. Кого люблять, завжди знаходять час.

То може причина в тому, що запрошеним було байдуже?.. Натомість ті відкинуті бідолахи тільки й мріяли про крихти хліба. І трошки уваги…. Може саме тому й «незаслужено» потрапили на той бенкет…

Й може справа не у волах, полях і наречених, які чекають. Бо ці питання можна було залагодити вдень. Мабуть, все ж таки, питання у пріоритетах.

Чи важливо для мене зустрітись з Богом на молитві ? Чи може все таки мені важко Йому відмовити, бо боюсь що покарає, але скоріше спішу до моїх волів і землі?

Ви записали в своєму діловому щоденнику час зустрічі з Богом у Його Слові?

Джерело: CREDO