Цей день присвячений споминові страждань і смерті Христа Господа. Храми й вівтарі позбавлені всіляких прикрас. Це має скеровувати думки до розваленого Єрусалима, чию загибель оплакував ще пророк Єремія. Цього дня в Католицькій Церкві найсуворіший піст (кількісний і якісний), нерідко віруючі постять на хлібі й воді, не виключені й випадки повного утримання від їжі. В день Великої П’ятниці св.Месу не служать. Відправляється молебень Поклоніння хресту, знаний у Єрусалимі вже у IV столітті. Урочисте богослужіння Страстей і Смерті Господа Ісуса складається з чотирьох частин: Літургії Слова, урочистої Молитви вірних, поклоніння хресту і св.Причастя. Цього дня вівтар повністю оголений: без розп’яття, свічок та обрусів. Священик із міністрантами в тиші йдуть до вівтаря, перед яким падають долілиць і певний час лежать мовчки. Присутні вірні в цей час так само мовчки стоять навколішках. Потім усі підводяться, й після молитви священика розпочинається Літургія Слова. У другій частині молебню читається урочиста Вселенська молитва (Молитва вірних). Кожній із дев’яти молитов передує коротке повчання. Молитви співаються як префації, і кожна з них має свою тему: за Церкву, Святішого Отця, за всіх вірних, за керівництво державами, за катехуменів, вірних, про єдність Церкви, навернення юдеїв, навернення невіруючих. Церква, яка має повноту Христа і повноту Його любові, молиться за всіх, навіть за найбільших грішників. Третя частина літургії – поклоніння хресту. Служитель виносить із ризниці хрест, закритий фіолетовою тканиною. Священик поступово відкриває хрест, тричі співаючи: «Ось дерево хреста, на якому повисло спасіння світу» – а всі присутні відповідають співом: «Прийдіте, поклонімось». Щоразу хрест відкривається більше (голова, праве рамено, ціле розп’яття), щоразу хрест підноситься вище і щоразу у вищій тональності співаються заклик та відповідь. Під час самого поклоніння хор співає великопісні співи. Всі зібрані у храмі процесійно, один за одним, підходять до хреста, щоб його вшанувати. Зазвичай вшановують цілуючи або стаючи навколішки. Четверта й остання частина літургії Великої П’ятниці – Причастя. Після поклоніння хрест уміщають так, щоб він був видний усім, а свічки ставлять обабіч вівтаря. Священик розпочинає Господню молитву («Отче наш»), а після неї, як завжди на св.Месах, уділяє св.Причастя. Після обряду причастя монстранцію з Пресвятими Дарами накривають прозорим вельоном і встановлюють на троні, окаджуючи. Знову, як у Великий Четвер, немає кінцевого благословення і розіслання вірних, а просто триває адорація.
Джерело: CREDO