Вербна неділя – це одне з 12 найважливіших свят. У Вербну неділю на всіх богослужіннях згадують, як Христос в'їжджав на віслюку в Єрусалим, а люди встеляли йому пальмові гілки і вигукували вітальне "Осанна!", що означає "порятунок". Також цей день називається Пальмовою неділею. Однак пальми у нас не ростуть, тому їх замінили вербою. Ця рослина першою розквітає після приходу зими і символізує початок нового життя.

Щороку віруючі християни приходять в церкву на службу та освячують вербу. Коли закінчується богослужіння, прийнято символічно "бити" одне одного гілками верби, примовляючи: "Верба б'є, я не б'ю. Від нині за тиждень – Великдень!". Після освячення вербу тримають цілий рік в оселях під іконою. Вважається, що вона оберігає від злих сил та поганих очей. 

Спаситель на в'їзді в Єрусалим

Кажуть, що освячена гілка верби оберігає будинок від влучання блискавки. Деякі люди з листочків верби роблять настоянку, яка лікує від головного болю, шлункових хвороб, загоює рани та знімає температуру.  Вербною неділею відкривається Страсна седмиця – найсуворіший тиждень перед Пасхою.

Історія Вербної неділі

Історія свята описана в Святому Письмі. Саме цього дня Ісус Христос воскресив померлого Лазаря у Віфанії, а такий унікальний випадок став відомий завдяки людям, які стали свідками цієї події. Тоді вони всюди рознесли звістку про чудо.

Коли Ісус завітав у Єрусалим — люди зустрічали його з почестями: співали пісні в його честь, кидали під ноги власний одяг, щоб доторкнутись до чуда, яке було втілене у обличчі Ісуса Христа. Цей визначний день відклався у пам’яті та увійшов в історію, тож тепер християни святкують його щороку.

Вербна неділя раніше носила назву – Вхід Господній в Єрусалим, але на теренах Європи символом цього дня є верба, а враховуючи те, що свято щороку припадає на сьомий день тижня, він отримав народну назву — Вербна неділя.

Посвячення верби в парафії св.Валентина.