Відзначення євангельської події – відвідання Дівою Марією своєї родички Єлизавети – має особливу історію. Далеко не все, про що згадано у Євангеліях, Церква відзначає як свята свого літургійного календаря. Зрозуміло, що Благовіщення – ключовий момент в історії спасіння; але який особливий сенс у тому, що Марія подалася в гості?
Звичайно, насамперед цей епізод з Її життя важливий тим, що Єлизавета розпізнала в Ній матір свого Бога. Візьмімо до уваги, що Спаситель, Друга Особа Пресвятої Трійці, Втілений Син Божий – це зрозумілі речі для християн третього тисячоліття. (Або не дуже зрозумілі, але принаймні закріплені у свідомості.) Натомість Єлизавета була юдейкою, і сама ідея про те, що Предвічний може мати тіло, для неї була неможлива. Отож св.Єлизавета першою показує, що неможливо визнати Ісуса Богом інакше, ніж сповнившись Святого Духа.
Це теологія. А щодо історії, то свято Відвідин Пресвятої Діви має францисканську генезу. Воно постало 1263 року, спершу в межах францисканського ордену – з ініціативи св.Бонавентури, тодішнього Генерала, і було сповнене радісного, вдячного францисканського духа. А як на Апостольському Престолі 1389 року сів монах-францисканець П’єтро Томачеллі, прийнявши ім’я Боніфація ІХ…
То він не одразу впровадив це свято для всієї Церкви, просто щоб поширити приємну францисканцям духовність. Нещодавно грянула Велика Схизма. Щойно обраний Папа Боніфацій ІХ був екскомунікований Климентом VII, який сидів в Авіньйоні. Своєю чергою, Боніфацій зробив те ж саме. Свою папську владу йому довелося спершу утверджувати зброєю, завойовуючи Ватикан у буквальному розумінні. Тоді ж він і ввів свято Відвідання Пресвятої Діви, аби за заступництвом Пресвятої Богородиці привернути Церкві втрачену єдність.
Влада Римського Первосвященика як абсолютна у проголошенні важливих речей офіційним чином – була визнана тільки на І Ватиканському Соборі, тобто у ХІХ столітті. Так що й свято Відвідання було затверджене тільки 1441 року, на Соборі в Базилеї. До самої реформи 1969 року воно відзначалося 2 липня. У рамках літургійної реформи після ІІ Ватиканського Собору Папа Павло VI переніс його на 31 травня, щоб логічним чином умістити подію Відвідин поміж відзначеннями Благовіщення (25 березня) і Народження Йоана Хрестителя (24 червня).
Відвідання св.Єлизавети, як стверджує традиція, відбулося в домі Захарії та Єлизавети, неподалік Єрусалима, в містечку Айн-Карім (Ейн-Карем). Нині це західне передмістя Єрусалима. Там віддавна збудований католицький храм Відвідин і францисканський монастир.
|
