Він є наш мир, який… приніс меч - 26 Грудня 2013 - Костел св.Валентина м.Калуш

Меню сайту

Настоятель Римо-католицької парафії св. Валентина в м.Калуш

Оголошення

Святий
Іван Павло II,
Кароль Юзеф Войтила (1920–2005)
— 264 Папа Римський.
Останні слова Івана
Павла ІІ.:
" Не бійтеся!
Це час сприятливий, час надії та відваги".
"Дозвольте мені вирушити до дому батька".

Шановні відвідувачі,просимо реєструватися на сайті.

Зареєстровані користувачі мають доступ до всіх сторінок сайту.

УВАГА!!!

"Радіо Марія" можна слухати на сторінці "Радіо Ватикан"

Міні-чат

Головна » » Він є наш мир, який… приніс меч

23:43 Він є наш мир, який… приніс меч
Роздуми над Словом Божим на свято св. Стефана, першомученика Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести, Я не мир, лише меч (Мт 10, 34). А Симеон їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й повстання в Ізраїлі, і на знак сперечання… (Лк 2, 34). Народження Ісуса Христа для землі і народження св. Стефана для неба — ці дві події лише на перший погляд не пасують одна до одної. Вони є різними проявами однієї сутності, ім’я якій християнство. Наше християнство — це не лише Різдво, Пасха та інші свята, не лише гарні традиції: ділення облаткою, освячення їжі на пасхальний сніданок… Таке християнство було б занадто відірване від життя, а самі звичаї і традиції не спасають. Уже від свого початку християнство було назначене життєвими труднощами і стражданням. Радість народження Ісуса Христа була забарвлена важкою подорожжю, смутком зачинених дверей, народженням дитини у печері, гнівом Ірода, смертю невинних немовлят. Ісус не хотів народитись у царських палатах, лише серед пастухів, хотів розділити наше життя разом з усіма труднощами. Таким чином Він став Богом із нами. Тому й народження до неба першого мученика св. Стефана святкується так близько з народженням Ісуса Христа. Так як колись Ісус розділив долю звичайних людей, так тепер звичайна людина уподібнюється в своїй смерті до смерті Спасителя: «І побивали камінням Степана, що молився й казав: Господи Ісусе, прийми духа мого!…. Упавши ж навколішки, скрикнув голосом гучним: Не залічи їм, о Господи, цього гріха! І, промовивши це, він спочив…» (Діян 7, 59‑60). Людина була створена на образ і подобу Бога і, як сказав св. Августин, неспокійна є душа людини, поки не спочине в Бозі. Є щось у людині, що шукає Бога. Однак правдою є також, що Бог створив людину вільною і настільки незалежною в своєму виборі, що вона може поставити на місце Бога все, що завгодно: гроші, приємність, славу, владу. Але людина має усвідомлювати: хоч би яку справу вона поставила на місце Бога — їй і буде поклонятися, служити і складати жертви. І розкритих небес їй не бачити.
1 2 3 4 5 Переглядів: 542 \| Додав: Крок69 \| Рейтинг: 0.0/0