Роздуми над Словом Божим на вівторок ХХХІ звичайного тижня, рік ІІ

Лк 14, 15 – 24

Мабуть, дуже прикро, коли хтось ігнорує твоє запрошення — таким чином виражає ставлення до твоєї особи.

Ти неважливий для мене, є речі набагато серйозніші: поле, п’ять пар волів, сімейне життя… Як почувається Бог, коли чує подібні слова вже багато сотень років? Звернімо увагу, що запрошення на учту не прийняли ті, хто мав різні заняття, хто заповнив своє життя іншою активністю, мав серйозний соціальний статус. Про життя таких людей преса пише статті, їхні обличчя можемо побачити на обкладинках глянцевих журналів. Їхній графік розписаний посекундно і здається, що місця на молитву в ньому немає.

" Господь запрошує на учту тих, хто потерпів життєву поразку

Тому слуга вийшов на вулиці, пішов по різних темних міських закамарках і почав збирати тих… одним словом, тих, кому життя не вдалося: хто не зумів придбати поля (мати стабільність), хто не зумів купити п’ять пар волів (бізнес не вдася) і хто не одружився (відносини не вдалися). Господь запрошує на учту тих, хто потерпів життєву поразку і чия дорога життєва не була як пряма автострада, а більш була подібна до закрученої в хащах стежини.

Якщо бачиш себе серед таких життєвих калік, то це запрошення також і для тебе!