Костел св.Валентина м.Калуш - Свята Літургія
Середа, 29.03.2017, 22:55


Вітаю Вас Гість | RSS
[ Головна ] [ Свята Літургія ] [ Реєстрація ] [ Вхід ]


Меню сайту


Настоятель Римо-католицької парафії св. Валентина в м.Калуш

Оголошення



   Святий
       Іван Павло II,
 Кароль Юзеф Войтила (1920–2005)
— 264 Папа Римський.

Останні слова Івана
Павла ІІ.:

" Не бійтеся!
Це час сприятливий, час надії та відваги".
 "Дозвольте мені вирушити до дому батька".




Шановні відвідувачі,просимо реєструватися на сайті.
Зареєстровані користувачі мають доступ до всіх сторінок сайту.
УВАГА!!!
"Радіо Марія" можна слухати на сторінці "Радіо Ватикан"



Наш час
Яндекс.Погода

Міні-чат
200















Літургійні читання

Молімося за вшанування свободи Українського народу усіма країнами, а в особливий спосіб тими, які хочуть цієї свободи позбавити

 

  27 Березня, Понеділок ІV тижня Великого Посту

Перше читання Іс 65, 17-21

Читання з Книги пророка Ісаї

Так говорить Господь: «Бо ось Я творю нове небо й нову землю, і те, що було перше, не буде згадуватися більше, ані спадати на думку. Ви ж радуйтеся й веселіться по віки вічні з-за того, що Я творю! Бо ось Я творю Єрусалим на радість, його народові на втіху. Я веселитися буду Єрусалимом, Я радуватимусь Моїм народом. Не буде чути у ньому більш ридання голосного, ні крику. Не буде там більше немовлятка, що живе лише кілька днів, ані старця, який не сповнить свого віку. Бо наймолодший там помре столітком, а грішник, що матиме сто років, буде проклятий. Вони збудують доми й будуть в них жити, насадять виноградники й плоди їхні будуть їсти». Слово Боже

Респонсорійний псалом Пс 30(29) 2 і 4. 5-6. 11-12а і 13б (П.: 2а)

Бога прославлю, бо дав нам спасіння Вознесу Тебе, о Господи, бо Ти мене визволив * і не дав ворогам моїм злорадіти надо мною. Господи, Ти вивів із Шеолу мою душу * і оживив мене з-поміж тих, що сходять в яму. Співайте в псалмах Господеві, ви, Його побожні, * і дякуйте імені Його святому! Бо на хвилину гнів Його, + ласка ж Його – поки життя. * Увечорі плач завітає, а вранці радість. Почуй, о Господи, і змилуйсь надо мною! * Господи, прийди мені на допомогу! На танок перетворив Ти плач мій: * Господи, Боже мій, хвалитиму Тебе повіки.

Спів перед Євангелієм Пс 130(129), 5. 7

Слава Тобі, Царю віків Надіюся на Господа і на Його слово, бо в Бога є милість і відкуплення велике у Нього. Слава Тобі, Царю віків

Євангеліє Йн 4, 43-54

+ Слова Євангелія від святого Йоана

Ісус вийшов з Самарії і подався у Галилею. Сам бо Ісус посвідчив: Не має пошанування пророк у своїй батьківщині. Коли ж прибув у Галилею, то прийняли Його галилеяни: бачили бо все те, що вчинив Він був на святі в Єрусалимі, – вони бо теж ходили на те свято. Він же подався знов у Кану Галилейську, де ото був перетворив воду на вино. А був один царський урядовець, син якого слабував у Капернаумі. Зачувши, що Ісус прибув з Юдеї в Галилею, прийшов він до Нього та й заходився просити, аби прибув і оздоровив його сина, той бо мав уже вмирати. Ісус і каже до нього: «Не увіруєте, якщо не побачите чудес та див!» А царський урядовець Йому: «Господи, зійди, заки вмре моя дитина!» Промовив Ісус до нього: «Іди, син твій живий». Повірив чоловік слову, що вирік йому Ісус, та й пішов собі. А коли був уже в дорозі, слуги, що йому назустріч вийшли, сказали йому, що син його живий-здоровий. Він же спитав їх, о котрій годині йому полегшало. «Учора ввечорі о сьомій годині пропасниця його полишила», – сказали вони йому. І зрозумів батько, що о тій самій годині сталося те, коли ото Ісус йому сказав: «Син твій живий». І увірував сам, та й увесь дім його. Це ж друге чудо вчинив Ісус, повернувшися з Юдеї у Галилею. Слово Господнє


  28 Березня, Вівторок IV тижня Великого Посту

Перше читання Єз 47, 1-9. 12

Читання з Книги пророка Єзекиїла

У Божих видіннях привів мене ангел назад до входу в храм, аж ось з-під порога храму тече вода на схід, бо храм стояв лицем на схід. Вода текла з-під споду з правого боку храму, на південь від жертовника. І вивів мене північними ворітьми й зовні обвів мене до зовнішніх воріт, звернених на схід, аж ось вода точилася з правого боку. Пішов той чоловік на схід, і державши в руці шнурок, відміряв тисячу ліктів, і перевів мене через воду; води було по кісточки. Відміряв ще тисячу й перевів мене через воду; води було по коліна. І ще відміряв тисячу й перевів мене; води було по крижі. І ще відміряв тисячу, та потік уже був такий, що я не міг перейти, бо вода була так високо, що треба було плисти, не можна було перейти потоку. І сказав мені: «Бачиш, сину чоловічий?» І повів мене й привів назад на берег потоку. Як я повернувсь назад, аж ось на берегах потоку дуже багато дерев по цім і по тім боці. І сказав до мене: «Ця вода тече в східний край: вона пливе Аравою й увіллється в море; вона ввілється в море, й вода в ньому стане здоровою. Скрізь, де пройде той потік, кожна жива тварина, що рухається в ньому, буде жити. Риби буде дуже багато, бо там, де пройде ця вода, оздоровить усе, і де пройде той потік, усе буде жити. Понад потоком, на його берегах, по цім і по тім боці, ростимуть усякі овочеві дерева; листя на них не буде в’янути, і плоди на них не будуть переставати родити; вони будуть щомісяця достигати: бо вода для них тече зо святині. Плоди їхні будуть на харч, а листя – на ліки». Слово Боже

Псалом респонсорійний Пс 46(45), 2-3. 5-6. 8-9 (П.: 8)

Бог Всемогутній – для нас оборона Бог нам прибіжище і сила; * у нещастях з’явився з дужою допомогою. Тим не злякаємось, хоч би й земля провалилась * і гори захиталися серед моря. Ріка, – її відноги звеселяють місто Боже, * святі Всевишнього чертоги. Бог серед нього, воно не похитнеться; * Бог йому допоможе перед світанком. Господь сил з нами, * Бог Якова – наша твердиня. Ходіте, гляньте на діла Господні, які страхітливі речі Він учинив на землі.

Спів перед Євангелієм Пор. Йн 4, 42. 15

Слава Тобі, Царю віків Господи, Ти дійсно Спаситель світу, дай нам води живої, щоб ми не мали спраги. Слава Тобі, Царю віків

Євангеліє Йн 5, 1-3а. 5-16

+ Слова Євангелія від святого Йоана

Було свято юдейське, тож Ісус прибув до Єрусалиму.А є в Єрусалимі при Овечих воротах купелеве місце, по-єврейському воно зветься Витесда, що має п’ять критих переходів. Лежала в них сила недужих, сліпих, кривих, усохлих.Один чоловік там був, що нездужав тридцять і вісім років. Побачив Ісус, що він лежить, а довідавшися, що було воно вже дуже довго, каже до нього: «Бажаєш одужати?»«Не маю нікого, пане, – одрікає Йому недужий, – хто б мене, коли ото вода зрушиться, та й спустив у купіль: бо ось тільки я прийду, а вже інший передо мною поринає». Мовить Ісус до нього: «Устань, візьми ложе твоє і ходи!» Відразу ж і одужав той чоловік, і взяв ложе своє і почав ходити. Був же той день – субота. Юдеї і кажуть до одужалого: «Субота адже ж! Не личить тобі ложе носити!» А той їм у відповідь: «Візьми ложе твоє і ходи, – сказав мені, хто мене оздоровив». Спитали його: «Хто Він – Той, що сказав тобі: Візьми і ходи?» Та одужалий не знав, хто Він, бо Ісус зник у натовпі, що юрмився на тому місці. Щойно потім знайшов його Ісус у храмі й мовив до нього: «Оце ти видужав, – тож не гріши більше, щоб щось гірше тобі не сталось». Чоловік пішов і оповів юдеям, мовляв, Той, хто його оздоровив, – Ісус. Ось тому й переслідували юдеї Ісуса: вчинив бо Він те в суботу. Cлово Господнє


  29 Березня, Середа IV тижня Великого Посту

Перше читання Іс 49, 8-15

Читання з Книги пророка Ісаї

Так говорить Господь: «Я вислухаю тебе в час сприятливий, у день спасіння тобі допоможу. Я збережу тебе і поставлю тебе у завіт народу, щоб обновити землю, щоб розділити спустошену спадщину, щоб сказати в’язням: Виходьте! А тим, що в пітьмі: Покажіться! Вони пастимуться при дорогах; їхні пасовиська будуть по всіх верховинах. Ні голоду, ні спраги не зазнають; не вдарить на них ні палаючий вітер, ані сонце, бо той, що жалує їх, буде їх водити, приведе їх на джерела водні. Зроблю дорогами всі гори, шляхи будуть піднесені. Ось ці приходять іздаля, ці з півночі і з заходу, а ті з Сінім-країни. Ликуйте, небеса, радуйся, земле, гукайте весело, ви, гори, бо Господь утішив Свій люд і змилосердився над його пригніченими. А Сіон сказав: „Господь мене покинув, забув мене Владика мій!” Невже ж забуде молодиця своє немовля? Не матиме жалю до сина свого лона? Та хоча б вона й забула, Я тебе не забуду». Слово Боже

Псалом респонсорійний Пс 145(144), 8-9. 13вд-14. 17-18 (П.: пор. 8а)

Господь ласкавий, повен милосердя Господь ласкавий і милосердний, * повільний до гніву й милістю великий. Добрий Господь до всіх, * і Його милосердя перед усіма Його ділами. Господь ласкавий, повен милосердя Вірний Господь у всіх своїх глаголах, * святий у всіх своїх творіннях. Господь підтримує всіх тих, що падають, * і всіх зігнутих підводить. Господь ласкавий, повен милосердя Справедливий Господь у всіх своїх дорогах * і милостивий у всіх своїх ділах. Близько Господь до всіх, які до Нього взивають, * до всіх тих, що до Нього взивають по правді. Господь ласкавий, повен милосердя

Спів перед Євангелієм Йн 11, 25а. 26

Слава Тобі, Царю віків Я – життя і воскресіння, хто в Мене вірує, – не вмре повіки. Слава Тобі, Царю віків

Євангеліє Йн 5, 16-30

+ Слова Євангелія від святого Йоана

Юдеї переслідували Ісуса за те, що Він оздоровив в суботній день. А Ісус їм відрік: «Отець мій творить аж по сю пору, тож і Я творю». За те ж юдеї ще дужче заповзялися, щоб убити Його – не тільки за те, що суботу порушував, а й за те, що Бога своїм Отцем називав, робивши себе рівним Богові. І відповів їм Ісус, кажучи: «Істинно, істинно говорю вам: Не може Син нічого робити від себе самого, коли не бачить, що й Отець те саме робить. Бо що той робить, те так само й Син робить. Отець бо любить Сина й усе появляє Йому, що сам чинить. І більші від цих діла появить Йому, щоб ви дивувалися. Бо як Отець воскрешає померлих і оживлює, так і Син дає життя, кому захоче. Отець бо не судить нікого, а Синові дав він суд увесь, щоб усі почитали Сина так, як Отця почитають. Хто Сина не почитає, той не почитає Отця, який послав Його. Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає моє слово й у Того вірує, хто послав Мене, – живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя. Істинно, істинно говорю вам: Надходить час, – ба, вже й тепер він, – коли померлі вчують Сина Божого голос, а вчувши – оживуть. Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі. І владу Йому дав суд чинити, Він бо – Син Чоловічий. І не дивуйтеся з того, бо надходить час, коли всі, хто у гробах, голос Його вчують, і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, – воскреснуть на суд. Не спроможен Я нічого діяти від себе самого. Суджу я так, як чую, і суд мій справедливий, бо шукаю Я не своєї волі, лише волі Того, хто послав Мене». Слово Господнє


  30 Березня, Четвер IV тижня Великого Посту

Перше читання Вих 32, 7-14

Читання з Книги Вихід

Господь сказав Мойсеєві: «Іди притьмом наділ, бо зіпсувався народ твій, що ти вивів з Єгипетської землі. Занадто скоро звернули вони зо шляху, що Я був вказав їм. Зробили собі литого тельця, поклонились перед ним, принесли йому жертву та й кажуть: „Ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе з Єгипетської землі”». І говорив далі Господь до Мойсея: «Дивлюсь Я на цей народ і бачу, що народ цей твердолобий. Тож тепер полиш Мене; нехай запалає мій гнів на них та хай винищу їх. З тебе ж виведу народ великий». Та Мойсей благав Господа, Бога свого, кажучи: «Навіщо, Господи, палатиме гнів Твій на народ Твій, що Ти вивів з землі Єгипетської потужною силою й міцною рукою? Навіщо мали б єгиптяни говорити: „На лихо вивів Він їх, щоб повбивати їх у горах та вигубити їх з лиця землі?” Відверни ярість обурення Твого та зміни гнів на милість супроти Твого народу. Згадай Авраама, Ісаака й Ізраїля, слуг Твоїх, що їм клявся собою цими словами: „Розмножу ваше потомство, як зорі небесні, і всю ту землю, що обіцяв, дам нащадкам вашим у віковічну посілість”». І відвернув Господь те лихо, що надумав був навести на свій народ. Слово Боже

Псалом респонсорійний Пс 106(105), 19-20. 21-22. 23 (П.: пор. 4а)

Пробач, о Боже, своєму народу Бичка зробили під Хоривом * і вилитому бовванові поклонялись. І заміняли свою Славу * на бика подобу, що їсть траву. Забули Бога, Спаса свого, * що вчинив великі подвиги в Єгипті, діла предивні в землі Хама, * страшенні – над Червоним морем. Вже говорив про те, щоб їх запропастити, * якби Мойсей, Його вибранець, не став Йому навпроти на проломі, * щоб відвернути Його гнів, щоб Він їх не знищив.

Спів перед Євангелієм Єз 18, 31

Слава Тобі, Царю віків Повідкидайте геть від себе гріхи ваші, і зготуйте собі нове серце і дух новий . Слава Тобі, Царю віків

Євангеліє Йн 5, 31-47

+ Слова Євангелія від святого Йоана

Ісус сказав до Юдеїв «Неправдиве моє свідоцтво, коли свідчу Я сам за себе. Але за Мене свідчить інший, і відаю Я, що те Його свідоцтво, яким Він за Мене свідчить, – правдиве. Послали ви були до Йоана, і він посвідчив правду. Я ж бо не від людини свідоцтво приймаю, але кажу вам це, щоб ви спаслися. Той був світич, який палає і світить, тож ви й побажали на часинку з світла повтішатись. Та в Мене свідоцтво більше, ніж те Йоанове: діла оті, що їх Отець доручив Мені для мого виконання. – Ось ті саме діла, що їх Я роблю, і свідчать за Мене, що Отець Мене послав. І Отець, який послав Мене, свідчить за Мене, лише ви ані голосу Його не чули, ані виду Його не бачили ніколи. І слова Його не маєте, що перебувало б серед вас, – ви бо не віруєте в Того, кого Він послав. Простежте Писання, в яких, як ото ви гадаєте, ваше життя вічне, – а й вони свідчать за Мене! Але ви не бажаєте до Мене прийти, щоб жити життям вічним. Слави не приймаю Я від людей. Та Я спізнав вас, що не маєте в собі любови до Бога. В ім’я Отця мого прийшов Я, а ви не приймаєте Мене. Прийшов би інший у вашому імені, ви б такого прийняли. Як можете ви вірувати, коли ви славу один від одного приймаєте, а слави, яка від самого Бога, не шукаєте? Не гадайте, що Я перед Отцем винуватиму вас: Мойсей – ось обвинувач ваш, отой, на якого ви сподівання покладаєте. Бо якби вірили ви Мойсеєві, то й Мені б ви вірили: про Мене бо писав він! Не віривши ж його писанням – як моїм словам повірите?» Слово Господнє


  31 Березня, П’ятниця IV тижня Великого Посту

Перше читання Муд 2, 1а. 12-22

Читання з Книги Мудрості

Міркуючи невірно, грішники говорили один до одного: «Засядьмо на праведника, бо він нам невигідний і противиться нашим учинкам; він закидає нам гріхи проти закону, і винує нас у вадах нашого виховання; гадає, нібито він знає Бога, сином Господнім себе самого називає. Він – утілений докір думкам нашим, нам тяжко і глянути на нього. Життя ж його не таке, як в інших, і поведінка його дивацька. Для нього ми – та підроблена монета, він уникає доріг наших, як нечести, щасливу називає кончину справедливих і вихваляється, що Бог йому за батька. Гляньмо, чи слова його правдиві, та провірмо, що з ним буде накінець. Якщо праведник справді є син Божий, то захистить його й вирве його з рук противників. Випробуймо його зневагою й мукою, щоб ми пізнали його лагідність, і випробуймо його терпеливість. Засудімо його на смерть ганебну, бо, за його словами, допомога йому прийде». Отак собі гадали, та помилились, бо їхня злоба їх засліпила. Вони не відають таємних судів Божих і не надіються нагороди за святість; не вірять у заплату для душ непорочних. Слово Боже

Псалом респонсорійний Пс 34(33), 17-18. 19-20. 21 і 23 (П.: пор. 19а)

Господь Бог близький для смиренних в серці. А обличчя Господнє проти злочинців, * щоб знищити з землі їхню пам’ять. Візвали праведні, і Господь почув їх * і з усіх скорбот їхніх врятував їх. Близький Господь до тих, у кого розбите серце; * прибитих духом Він спасає. Багато в праведника злиднів, * але з усіх них Господь його рятує. Він усі його кості зберігає, * ані одна з них не зламається. Господь визволяє душу слуг своїх, * і хто до Нього прибігає, покараний не буде.

Спів перед Євангелієм Йн 6, 63б. 68б

Слава Тобі, Царю віків. Слова Твої, Господи, – дух і життя, У Тебе слова життя вічного. Слава Тобі, Царю віків.

Євангеліє Йн 7, 1-2. 10. 25 -30

+ Слова Євангелія від святого Йоана

Ісус ходив Галилеєю; Він не хотів більше ходити Юдеєю, бо юдеї бажали убити Його. Наближалося ж юдейське свято Кучок. Та коли брати Його пішли на свято, то й Він так само пішов, однак не явно, а наче потай. Казали отож деякі з єрусалимлян: «Чи не Той це, що бажають Його вбити? Ось Він говорить явно, і Йому нічого не кажуть. Невже старшина і справді визнала, що Він Христос? Та ми про Нього знаємо, звідкіля Він. А Христос коли прийде, то ніхто не знатиме, звідки Він». Отож Ісус промовив голосно, навчаючи у святині: «І Мене знаєте, і знаєте, звідкіля Я. Однак прийшов Я не від себе самого, правдивий же Той, хто послав Мене, – а Його ви не знаєте. Я ж Його знаю, бо Я від Нього, і Він Мене послав». Тим то й хотіли вони схопити Його. Та ніхто не наклав рук на Нього – не настала бо ще Його година. Слово Господнє


  1 Квітня, Субота IV тижня Великого Посту

Перше читання Єр 11, 18-20

Читання з Книги пророка Єремії

Господь об’явив мені, і я знаю: тоді Ти появив мені їхнє нечестя. А я, немов плохе ягнятко, що на заріз ведуть його, – а я й не відав, що вони лихі думки замислили супроти мене: «Зрубаймо дерево у повній силі й вирвім його з землі живих, щоб ім’я його не згадувалося вже більш!» Ти ж, Господи Сил, що справедливо судиш, вивідуєш нутро й серце, дай мені побачити Твою відплату їм, бо на Тебе поклавсь я в ділах моїх. Слово Боже

Псалом респонсорійний Пс 7, 2-3. 9бв-10. 11-12 (П.: пор. 2а)

Господи Боже, Тобі довіряюсь Господи, Боже мій, до Тебе прибігаю; * спаси мене від усіх гонителів моїх і рятуй мене, щоб не вхопив хтось із них, мов лев, душу мою, * щоб не роздер, так що й нікому було б порятувати. Суди мене, о Господи, по моїй правді * і за невинністю моєю, що у мені. Нехай зникне злоба нечестивих, праведника ж Ти підтримай, * Ти, що вивідуєш серця й утроби, Боже справедливий. Щит мій у Бозі, * що спасає правих серцем; Бог – суддя справедливий, * Бог щодня погрожує.

Спів перед Євангелієм Йн 3, 16

Слава Тобі, Царю віків. Бог бо так полюбив світ, що дав Сина свого Єдинородного, кожен, хто вірує в Нього, має життя вічне. Слава Тобі, Царю віків.

Євангеліє Йн 7, 40-53

+ Слова Євангелія від святого Йоана

Численні ж з народу, що слухав Ісуса, казали: «Він дійсно пророк». Інші ж: «Він – Христос». Ще інші: «Чи з Галилеї Христос прийде? Хіба в Писанні не сказано, що з роду Давидового Христос прийде, з села Вифлеєму, звідки був Давид?» І роздор виник із-за Нього серед народу. Бажали і схопити Його деякі, та ніхто не наклав рук на Нього. Повернулись, отже, слуги до первосвящеників та фарисеїв, а ті питають їх: «Чому не привели Його?» Слуги ж відказують: «Ніколи чоловік не говорив так, як цей чоловік говорить». Фарисеї ж: «Чи й не ви дали себе звести? Невже хтось із старшини або фарисеїв увірував у Нього? Та проклятий той народ, що закону не знає!» Але озвавсь до них Никодим, що приходив до Нього вночі, а був же один з них: «Чи дозволяє наш закон засуджувати чоловіка, не вислухавши його спершу та й не довідавшися, що він робить?» Ті ж йому: «Чи і ти з Галилеї? Розвідайся, то й побачиш: з Галилеї пророк не приходить». І розійшлися кожен до свого дому. Cлово Господнє


  2 Квітня, V неділя Великого посту, рік А

Перше читання Єз 37, 12-14

Читання з Книги пророка Єзекиїла

Так говорить Господь Бог: «Ось Я відчиню гроби ваші, і виведу вас, мій народе, з гробів ваших, і приведу вас назад в Ізраїльську землю. І зрозумієте, що Я – Господь, як відчиню ваші гроби й виведу вас, мій народе, з гробів ваших, і дам вам дух мій, і ви знову оживете, і розміщу вас на землі вашій, і зрозумієте, що Я – Господь; Я сказав і зроблю це» – слово Господнє. Слово Боже

Псалом респонсорійний Пс 130(129), 1-2. 3-4. 5-7а. 7бв-8 (П.: пор. 7)

Бог – наш Спаситель, повен милосердя З глибин взиваю, Господи, до Тебе. * О Господи, почуй мій голос! Хай Твої вуха будуть уважні * до голосу благання мого! Коли Ти, Господи, зважатимеш на провини, * о Господи, хто встоїться? Та в Тебе є прощення, * щоб мали страх перед Тобою. Жду на Господа, +душа моя жде, і я надіюсь на Його слово, * Душа моя чекає на Господа. Більш, ніж сторожа на ранок, * надійсь, Ізраїлю, на Господа. Бо в Бога є милість, * і відкуплення велике в Нього. Він викупить Ізраїля * з усіх його злочинів.

Друге читання Рим 8, 8-11

Читання з Послання святого Павла Апостола до римлян

Брати: Тілесні не можуть подобатись Богові. Ви ж не тілесні, але духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Коли ж хтось Духа Христового не має, той Йому не належить. А як Христос у вас, то тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність. І коли Дух Того, хто воскресив Ісуса з мертвих, мешкає у вас, то Той, хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом своїм, що живе у вас. Слово Боже

Спів перед Євангелієм Йн 11, 25а-26

Слава Тобі, Слово Боже. Я – життя і воскресіння, хто в Мене вірує, не вмре повіки. Слава Тобі, Слово Боже.

Євангеліє довше Йн 11, 1-45

+ Слова Євангелія від святого Йоана

Був один недужий: Лазар з Витанії, села Марії та її сестри Марти. Марія ж, брат якої Лазар слабував, була ота, що миром помазала Господа і волоссям своїм обтерла Йому ноги. Отож послали сестри до Нього сказати йому: «Господи, той, що любиш Ти його, слабує». Зачувши те Ісус, мовив: «Недуга ця не на смерть, а на славу Божу: щоб Син Божий ним прославився» Любив же Ісус Марту і її сестру, і Лазаря. Тож як зачув, що той хворіє, ще два дні лишився на тому місці, де перебував. Щойно по тому мовив до учнів: «Ще раз до Юдеї вирушаймо». Учні ж Йому казали: «Учителю, оце недавно юдеї Тебе каменувати хотіли, а Ти знову туди ідеш?» Відрік Ісус: «Чи не дванадцять годин дневі? Коли хтось удень ходить, то не спотикається, бачить бо світло світу цього. Коли ж хто-небудь ходить уночі, то спотикається: у такому нема світла!» Сказав ото, а тоді мовив до них: «Лазар, приятель наш, заснув. Піду, проте, і розбуджу його". А учні Йому: «Господи, коли заснув, то й одужає». Про його смерть говорив Ісус, вони ж собі гадали, що про спочинок у сні мова Його була. Тож Ісус і каже їм одверто: «Лазар упокоївся, і радію Я за вас, що Мене там не було, – щоб ви увірили! Ходім, однак, до нього». Тоді Тома, на прізвисько Близнюк, сказав до співучнів: «Ходімо й ми з Ним, щоб разом умерти». Прибувши, застав Ісус його вже чотириденним у гробі. Була ж Витанія недалеко Єрусалиму, стадій з п’ятнадцять, і багато з юдеїв посходилося до Марти та Марії, щоб розважити їх по братові. Почувши ж Марта, що Ісус наближається, метнулась Йому назустріч, тоді як Марія сиділа в хаті. Отож заговорила Марта до Ісуса: «Господи, якби Ти був тут, – мій брат не вмер би! А й тепер знаю, що все, що попросиш Ти в Бога, Бог Тобі дасть». І каже їй Ісус: «Твій брат воскресне». «Знаю, – каже до Нього Марта, – що воскресне у воскресіння, дня останнього». А Ісус їй: «Я – воскресіння і життя. Хто в Мене вірує, той навіть і вмерши – житиме! Кожен, хто живе і в Мене вірує, – не вмре повіки. Віриш тому?» «Так, Господи, – каже Йому, – вірую, що Христос єси, Божий Син, який гряде у світ цей». Те сказавши, пішла й покликала свою сестру Марію та й каже пошепки: «Учитель прийшов і тебе кличе». Ледве та вчула це, підвелася притьмом та й подалась до Нього. Ісус ще не ввійшов у село; був Він на тому місці, де Його зустріла Марта. Юдеї ж, що були в хаті з нею та її розважали, побачивши, що Марія встала похапцем і вийшла, пішли слідом за нею, бо думали, що до гробу подалась, аби там поплакати. Та Марія, прийшовши туди, де був Ісус, і побачивши Його, впала Йому до ніг і сказала Йому: «Господи, якби Ти був тут, то мій брат не вмер би!» Побачив Ісус, що вона плаче, а й юдеї, що прийшли з нею, плачуть і собі, тож відчув жалості в дусі і, зворушений, запитав: «Де поклали ви його?» Кажуть Йому: «Іди, Господи, і поглянь». Заплакав Ісус. І заговорили юдеї: «Бач, як Він його любив!» А деякі з них мовили: «Чи ж оцей, що сліпому очі зрячими вчинив, не міг так учинити, щоб і отой не помер?» І знову жалощі відчув Ісус у собі і подався до гробу. А була то печера, і камінь лежав зверху. «Відкотіть камінь», – звелів Ісус. Марта ж, сестра померлого, каже Йому: «Господи, відгонить уже: четвертий бо день». «А хіба Я тобі не казав, – озвавсь Ісус, – що коли віруєш, то побачиш славу Божу?» Відкотили отже камінь. І звів Ісус очі вгору й мовив: «Отче, Тобі подяку складаю, що вислухав єси Мене! Я добре знаю, що повсякчас вислуховуєш Мене, тож тільки з-за люду, який ото стоїть навколо, сказав Я: щоб вони увірили, що Ти Мене послав». А промовивши те, кликнув на ввесь голос: «Лазарю, вийди сюди!» І мертвий вийшов із зав’язаними в полотно руками й ногами та обличчям, хусткою обмотаним. І сказав їм Ісус: «Розв’яжіть його і пустіть, нехай ходить». І бачивши, що вчинив Ісус, увірували в Нього численні юдеї, які зійшлися були до Марії. Слово Господнє

Євангеліє коротше Йн 11, 3-7. 17. 20-27. 33б-45

+ Слова Євангелія від святого Йоана

Сестри Лазаря послали до Ісуса сказати Йому: «Господи, той, що любиш Ти його, слабує». Зачувши те Ісус, мовив: «Недуга ця не на смерть, а на славу Божу: щоб Син Божий ним прославився». Любив же Ісус Марту і її сестру, і Лазаря. Тож як зачув, що той хворіє, ще два дні лишився на тому місці, де перебував. Щойно по тому мовив до учнів: «Ще раз до Юдеї вирушаймо». Прибувши, застав Ісус його вже чотириденним у гробі. Почувши ж Марта, що Ісус наближається, метнулась Йому назустріч, тоді як Марія сиділа в хаті. Отож заговорила Марта до Ісуса: «Господи, якби Ти був тут, – мій брат не вмер би! А й тепер знаю, що все, що попросиш Ти в Бога, Бог Тобі дасть». І каже їй Ісус: «Твій брат воскресне». «Знаю, – каже до Нього Марта, – що воскресне у воскресіння, дня останнього». А Ісус їй: «Я – воскресіння і життя. Хто в Мене вірує, той навіть і вмерши – житиме! Кожен, хто живе і в Мене вірує, – не вмре повіки. Віриш тому?» «Так, Господи, – каже Йому, – вірую, що Христос єси, Божий Син, який гряде у світ цей». Ісус відчув жалості в дусі і, зворушений, запитав: «Де поклали ви його?» Кажуть Йому: «Іди, Господи, і поглянь». Заплакав Ісус. І заговорили юдеї: «Бач, як Він його любив!» А деякі з них мовили: «Чи ж оцей, що сліпому очі зрячими вчинив, не міг так учинити, щоб і отой не помер? І знову жалощі відчув Ісус у собі і подався до гробу. А була то печера, і камінь лежав зверху. «Відкотіть камінь», звелів Ісус. Марта ж, сестра померлого, каже йому: «Господи, відгонить уже: четвертий бо день». «А хіба Я тобі не казав, – озвавсь Ісус, – що коли віруєш, то побачиш славу Божу?» Відкотили отже камінь. І звів Ісус очі вгору й мовив: «Отче, Тобі подяку складаю, що вислухав єси Мене! Я добре знаю, що повсякчас вислуховуєш Мене, тож тільки з-за люду, який ото стоїть навколо, сказав Я: щоб вони увірили, що Ти Мене послав». А промовивши те, кликнув на ввесь голос: «Лазарю, вийди сюди!» І мертвий вийшов із зав’язаними в полотно руками й ногами та обличчям, хусткою обмотаним. І сказав їм Ісус: «Розв’яжіть його і пустіть, нехай ходить». І бачивши, що вчинив Ісус, увірували в Нього численні юдеї, які зійшлися були до Марії. Слово Господнє


Пошук




Форма входу


Календар
«  Березень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Архів записів

Друзі сайту






























Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2017      Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz