Роздуми над Словом Божим на понеділок V Великоднього тижня, рік ІІ

«Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: Що то, Господи, що Ти нам об’явитися маєш, а не світові?» — повністю логічне запитання. Насправді, чому той, хто прийшов у світ об’явити повноту правди, ховається перед світом?

Ісус не дає безпосередньої відповіді на це запитання апостола. Те, що Юда не розуміє Ісуса, стає нагодою поглибити тему єдиної можливої, справжньої присутності Бога в житті віруючого. Господь виразно стверджує: «Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього». Тільки той, хто насправді любить, тобто не на словах, а через зберігання слів (=заповідей) Ісуса, спроможний прийняти Його присутність, духовну і внутрішню.

Ісус не ставить за мету предстати перед світом Царем Всесвіту, Він уже ним є. Він хоче, щоб Боже Царство оселилося в серці кожного, тобто щоб у кожному серці перебував Бог у Трійці Єдиний.