Роздуми над Словом Божим на суботу ХХХІІІ звичайного тижня, рік ІІ

          Християнська віра має свій початок у Воскресінні Ісуса Христа. Радість, що випливає з цього, є тією силою, яка дозволяє нам іти за Господом аж до хреста і особистої участі у воскресінні померлих (пор. Флп 3, 11). Це початок і мета цілого динамізму християнського життя. «А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, — ви ще у гріхах ваших» (1 Кор 15, 17). Воскресіння означає перебування «завжди з Господом» (1 Сол 4, 17), для якого ми вже тепер живемо в дарі Його Духа, тому що наш Бог є Богом не мертвих, але живих.

Все, що має зв’язок зі смертю, не має нічого спільного з тим Богом, котрий є життям: «Бог не створив смерть, ані не радіє з погибелі живучих» і є «Господь життєлюбний» (Мудр 1, 13; 11, 26). Навіть смерть, яка, здається, забирає життя, насправді є зустріччю з Тим, хто віддав за нас своє життя, щоб ми жили для Нього. Хто живе для себе — помирає в егоїзмі. Хто живе для Господа — вже сьогодні бере участь у житті, яке  перемогло смерть.