Апостоли — свідки Воскреслого: вони бачили Його, говорили, їли і пили з Ним, а св. Тома навіть доторкнувся Його прославленого Тіла.

Христос спонукав своїх Апостолів залишити рідні землі, Галілею та Юдею, й вирушити у далекі краї, аби навчати всі народи. Не лише їхні слова, а й їхні тіла стали зерном, розкинутим по ниві світу, що досі видає щедрі плоди. Адже місця їхньої мученицької смерті чи храми, де вшановуються реліквії Апостолів, стали відомими паломницькими центрами, як, зокрема, Сантьяго–де–Компостела. Де перебувають останки Апостолів зараз? Пропонуємо вам про це дізнатися.

Петро, Павло та Йоан

За останні 100 років археологи впевнилися щодо місця поховання свв. Петра, Павла та Йоана. (Тут слід зважати на те, що, на відміну від інших наук, археологія рідко може претендувати на повну впевненість щодо будь якого відкриття). Близько 64–го року апостола Петра розіп’яли вниз головою в цирку або на арені Нерона на Ватиканському пагорбі. Християни забрали тіло Петра і поховали на кладовищі обік. Близько 326 року імператор Костянтин зрівняв із землею все, що залишилося від арени, а з нею і пагорб. Він спорудив велику базиліку з високим вівтарем, розташованим над могилою святого Петра. Але після століть реставрацій і реконструкцій місце точного розташування могили втратилося. Традиція продовжувала наполягати на тому, що реліквії св. Петра лежать під головним вівтарем базиліки, та протягом століть ніхто їх не знайшов. У 1939 році працівники копали могилу для папи Пія XI в крипті собору св. Петра. Раптом один із них помітив під ногами отвір. Присвітивши собі ліхтариком, чоловіки побачили інтер’єр мавзолею ІІ століття. Подальші розкопки відкрили цілий римський некрополь у чудовому стані, забудований Костянтином. Безпосередньо під головним вівтарем базиліки археологи знайшли просту труну, у якій були кістки літнього чоловіка міцної статури. Стіни гробниці були вкриті написами — безліччю молитов і прохань до св. Петра. Тут також був розміщений напис грецькою: «Тут — Петро».1968 року, після кількох років досліджень, блаж. Павло VI оголосив, що у цій могилі справді були останки св. Петра.

Традиція каже, що святому Павлові відтяли голову в той же день, коли й розіп’яли св. Петра. Костянтин не забув і про Апостола народів: він побудував базиліку над його могилою у Віа Остія. 2009 року папа Бенедикт XVI оголосив, що після кількох років досліджень археологи Ватикану переконані: останки, знайдені в саркофазі під головним вівтарем собору св. Павла–за–мурами належать св. Павлові. Папа тоді сказав: «Там знайдено найдрібніші фрагменти кісток, які були передані на дослідження з використанням методу вуглецевого датування. Слід сказати, що експерти не знали про їхнє походження. Згідно з результатами, вони належать людині, яка жила між I–II століттям; що, схоже, підтверджує одностайну думку: це останки апостола Павла».

Святий апостол Йоан помер в Ефесі (сучасна Туреччина) близько 100–го року. У IV ст., після того, як Костянтин поклав край гонінням Церкви, ефеські християни збудували каплицю над могилою апостола. У V ст. імператор Юстиніан замінив каплицю на величну базиліку. Після турецького завоювання базиліка була перетворена на мечеть, яку зруйнував Тамерлан 1402–го року. У 1920–х рр. археологічні групи з Греції й Австрії розкопали собор і всередині знайшли могилу святого Йоана. Гробниця була порожня, де зараз останки св. Йоана, — невідомо.

Андрій і два Якови

Андрій — перший, кого Христос покликав бути одним із Його апостолів. Він — брат св. Петра. Андрій і Петро разом зі своїми друзями, братами Яковом та Йоаном, вели «риболовний бізнес» на Галілейському морі. За традицією, саме Андрій приніс Євангеліє на українські землі. Потім він вирушив до Греції, де загинув мученицькою смертю у Патрах. Там його поховали місцеві християни. 357 го року більша частина його мощів була перенесена до Константинополя. 1204–го року італійські хрестоносці завезли мощі святого Андрія до Амальфі, що в Італії, де вони залишаються й до сьогодні. 1964 року папа Павло VI повернув частину мощів апостола Грецькій Православній Церкві; вони вшановуються в базиліці, збудованій над місцем, де було поховано св. Андрія.

Святий Яків Старший, брат Йоана, перший серед Апостолів загинув мученицькою смертю в Єрусалимі 44 року. За традицією, його тіло було чудесно перенесене у північну Іспанію і поховане на християнському кладовищі (іспанці вважають, що під час місіонерських подорожей Якова навколо Середземного моря він проповідував Євангеліє на їхніх землях). Легенда каже, що тіло апостола лежало там забуте всіма аж до 814–го року, коли пустельник на ім’я Пелайо пішов за зіркою у відкрите поле і виявив там останки апостола. Сьогодні вони перебувають в чудовому соборі св. Якова в Сантьяго–де– Компостела. Цікаво, що під собором археологи виявили християнське кладовище першого століття.

Яків Менший був першим єпископом Єрусалима і там загинув мученицькою смертю: його скинули з даху храму; а що був ще живий, то його каменували. Як каже традиція, Яків був похований на Оливній горі з видом на Єрусалим. У VI столітті імператор Юстиніан II переніс його мощі до Константинополя. Частина або, можливо, усі мощісвятого Якова разом із мощами апостола Филипа згодом були перенесені до церкви Дванадцяти Апостолів у Римі.

Филип

У липні 2011–го р. археологи ствердили, що знайшли гріб святого Филипа на території Туреччини. В руїнах церкви IV–V ст.булознайдено римський саркофаг І століття. Згідно з Діяннями Филипа, апокрифом IV ст., близько 80 го року апостола було ув’язнено в Єрополісі. Його прибили до дерева головою вниз і відтяли голову. Християни здійснювали паломництва до могили святого Филипа; археологи навіть віднайшли широку дорогу, що вела до святині на його честь. Сильний землетрус і пожежа, що сталися у VII столітті, зруйнували храм. Мощі святого Филипа були перенесені до Константинополя, а звідти — до Рима, де разом із мощами святого Якова Меншого вшановуються в церкві Дванадцяти Апостолів.

Тома, Варфоломій, Матей, Симон, Юда

Давня традиція говорить, що святий Тома подорожував далі, ніж будь хто з Апостолів, і проповідував в Індії. Там він загинув мученицькою смертю від списа брахмана. Сьогодні частина мощів святого вшановується у присвяченій йому базиліців Ченнаї (Індія). Значна частина мощів Апостола була перевезена до Едесси (Месопотамія); 1258 року їх було перенесено до Ортони (Італія).Там зведено базиліку на честь святого, у головному її вівтарі спочивають ці реліквії.

За традицією, після П’ятидесятниці св. Варфоломій (також знаний як Натанаїл) приніс християнство до Вірменії, де й загинув у страшних муках: з нього заживо здерли шкіру. 809–го року мощі святого Варфоломія були перенесені до Ліпарі (Вірменія), а потім, 838 року, до Беневенто, що на півдні Італії. 983–го року римський імператор Оттон III звів храм на о. Тіберіна, що на річці Тібр, на честь св. Варфоломія і переніс туди частину мощів апостола.Тож нині в Римі й Беневенто розташовані головні святині апостола Варфоломія.

А митник Матей, який згодом став апостолом і євангелістом, за традицією проповідував в Ефіопії, де загинув мученицькою смертю під час Святої Меси. 954 року мощі святого було перевезено до італійського міста Салерно, де вони спочивають дотепер. Щороку мільйони паломників відвідують базиліку святого Петра.Більшість із них іде до вівтаря, де розміщені реліквії свв. апп. Юди Тадея та Симона. Традиція говорить, що апостоли подорожували разом, проповідуючи Євангеліє в Персії, і обидва там загинули. Юду забили до смерті кийками, а Симона розрізали навпіл. Коли їхні мощі прибули до Рима, невідомо. Апостоли вирішили знайти заміну апостолові Юді, який зрадив Господа;його місце зайняв Матій. За традицією, імператриця Єлена близько 326 року знайшла могилу святого Матія в Єрусалимі і послала його реліквії християнам Трірі (Німеччина). На честь апостола було зведено собор, там дотепер вшановуються його реліквії.

Переклад CREDO за матеріалами: National Catholic Register
Джерело: CREDO