Роздуми до Слова Божого на свято Преображення Господнього, рік А

Мт 17, 1 – 9

Під час Преображення на горі Апостоли переживають щось неймовірне: з одного боку вони досвідчуюють, що Ісус з Назарету не просто кваліфікований рабин з надприродними здібностями, а хтось більший — сам Мойсей та Ілля розмовляють з Ним, з іншого боку Петро, а разом з Ним інші учні не бачать себе в цій події, не бачать себе гідним брати в цьому участь: Озвавсь Петро й каже до Ісуса: «Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, розташую тут три намети: один для тебе, один для Мойсея і один для Іллі.»

Звідки такі слова в устах Апостола Петра? Можливо, тоді було Свято Наметів, коли Народ Ізраїльський жив в наметах і згадував той час, коли Бог його вивів з Єгипту, усі мандрували через пустелю і жили в наметах. А може хмара пригадала Петру хмаровий стовп, у вигляді якого Господь супроводжував ізраїльтян на пустині і кормив щедро зі своєї руки… Не знаємо, чим саме керувався Петро. Так чи інакше, Господь запрошує Апостолів, а разом з ними і нас до участі в Преображенні, до участі в тій красі, яку осягає людська природа в єдності з Богом: Добре нам тут бути. Слово «добре» – єврейське товвживається в Бут 1: І побачив Бог, що світло добре (Бут 1, 4) і описує первісну красу творіння. Ту красу нашого буття, яку ми втратили через гріх, можемо знову отримати через Ісуса Христа. Грецьке мова слово «добре» виражає словом калос, що значить також «гарний, красивий, прекрасний». Цікаво, що це слово має спільне етимологічне походження зі словом калео – «кликати» і словом Еклесіа – «Церква», «скликання». Церква – це скликання красивих в Богові людей.

Для того, щоб ми осягнули та досвідчили Преображення, сам Господь замешкав у нашому наметі, увійшов на наші низини, щоб ми могли зійти на Його гору!