Папа заохотив католиків включатися в політику й навів приклад тих, які «не забруднилися» політикою: Альчідо де Гасперрі та Роберта Шумана.

1 травня стало днем зустрічі Святішого Отця з членами Спільноти християнського життя — сучасного продовження колишніх Маріанських содаліцій (релігійних братств), та пов’язаної з цією Спільнотою учнівської Місійної ліги Італії.

— Чи може католик займатися політикою? — питав Франциск. — Може? Не чую! Не тільки може, але й повинен. Чи може католик втручатися в політику? Повинен! — з натиском сказав Папа, зазначаючи, що політика «не буває легкою» і дехто нарікає, що це «зіпсований світ». Тим часом, на думку Папи, вона становить «вид мучеництва» — «щоденного мучеництва», яке полягає у прагненні до спільного блага без поступок корупції.

Святіший Отець навів приклад католиків, які «не забруднилися», займаючись політикою: Альчідо де Гасперрі в Італії та Роберта Шумана у Франції, чий беатифікаційний процес триває. «Так, можна стати святим, займаючись політикою», — підкреслив Франциск.

Папа визнав, що в нинішньому світі складно «чинити добро, не забруднивши хоч трохи руки й серце». Але навіть у такому разі не варто знеохочуватися. «Ні, отче, я не займаюся політикою, бо не хочу грішити». — Але ж ти не робиш добра! Йти вперед, проси Господа, щоб допоміг тобі не грішити, а як забрудниш руки — проси про прощення і йди вперед. Дій, дій! — закликав Папа.

— Ми не раз чуємо: нам треба заснувати політичну партію. Однак потрібно вміти розрізнити, що Церква то не політична партія, а спільнота християн, які віддають честь Отцю, наслідуючи Сина, і приймають дар Святого Духа, — сказав Папа до 5 тисяч присутніх.

Він також говорив, серед іншого, про в’язнів, які належать «до однієї з найгидкіших суспільних периферій». Закликав до солідарності з засудженими, вираженої вчинками, а не словами.

Під кінець 1970‑х майбутній Папа Франциск був національним церковним асистентом Спільноти християнського життя в Аргентині.

За матеріалами: Gość Niedzielny

Джерело: CREDO