Роздуми над Словом Божим на суботу перед Богоявленням

Ісус, занурений у водах Йордану, занурюється у гріх світу, узявши його на себе. Його хрещення реалізується в муках, смерті й воскресінні, як нова Пасха, що приносить нам визволення з неволі гріха.

Через свій досконалий послух Богу Ісус знищив непослух Адама — «гріх світу». «Бо як через непослух одного чоловіка багато людей стали грішниками, так через послух одного багато людей стане праведними.» (Рим 5, 19). Бог Отець підтверджує цей акт послуху і вищої любові, підносячи Ісуса з мертвих до нового життя і робить Його подателем Святого Духа для всіх, хто визнає свої гріхи і сповідує Ісуса Христа як Спасителя і Господа (пор. Діян 2, 24. 32‑38).

Хрещення в ім’я Ісуса означає нашу участь у муках, смерті й воскресінні Ісуса. Його Пасха проявляється в нас і преображає нас, включаючи нас у динамізм Ісусового послуху і довіри Богу Отцю: «Ніхто бо з нас не живе для себе самого і ніхто не вмирає для самого себе: бо коли ми живемо, для Господа живемо; і коли ми вмираємо, для Господа вмираємо. Отож, чи ми живемо, чи вмираємо, ми Господні. На це бо Христос умер і воскрес, щоб і над мертвими, і над живими панувати» (Рим 14, 7‑9).

Християни, занурені у смерть і воскресіння Христа, отримують силу вмирання для гріха і перебування «у Христі» (Рим 6, 3‑4). З Ісусом занурюються в любов Отця, і тепер можуть жити для Нього в послухові та довірі, ставши новими людьми!