Роздуми над Словом Божим на середу І звичайного тижня, рік І

Структура речення про хворобу тещі Петра, якщо розглянемо грецькийоригінал тексту, вказує на те, що жінка була хвора довгий час. Зазвичай одужання від такої лихоманки вимагало ще тривалого відпочинку. Але, як бачимо, цілющий доторк Христа дозволив їй одразу прислуговувати гостям. Цей доторк любові був звичним в Ісуса (як, наприклад, при воскресінні дочки Яїра — див.Мт 9, 25, Мк 5, 41, при зціленні сліпого — див. Мк 8, 23 та вигнанні німого духа — див. Мк 9, 27).

СвятийЄронімСтридонський вважав, що це безчестя для нас — лежати в присутності Спасителя. Адже Він серед нас (як про це звістив Йоанн Хреститель, див.Йн 1, 6), і Царство Боже посеред нас, або ж всередині нас (див. Лк 17, 21). Якщо не можемо доторкнутися до Його руки, — пише св. Єронім, — то киньмося Йому в ноги, омиймо сльозами Його ноги, як це зробила Марія (див. Лк 7, 38), адже наше каяття — бальзам для Спасителя.

Грецьке слово «діаконе», ужите в цьому уривку як «прислуговувала», може також мати значення «подала їм їжу», «проявила турботу», «працювала для них». У Новому Завіті це слово стосується ангелів, які служать Господу (див. Мк 1, 13, Мт 4, 11), та самого Ісуса, який прийшов «служити й віддати своє життя як викуп за багатьох» (Мт 20, 28, Мк 10, 45). Апостол Йоан передає слова Ісуса, який обіцяв, що «де Я, там і слуга мій буде. Хто Мені служить і йде слідом за Мною, того пошанує Отець» (Йн 12, 26)

Чимало бухгалтерів мають велику гризоту, коли у них не сходяться баланси доходів і видатків. Багато тих, хто працює, мають проблеми з балансом часу на особисте життя і роботу. А як же наше духовне життя? Може виникнути слушне питання: де взяти час ще й на нього? Відповідь на це міститься у Святому Письмі: «І все, що тільки робите — словом або ділом, — усе чиніть в ім’я Господа Ісуса, дякуючи через нього Богові Отцеві… Усе, що тільки чините, робіть від душі, як для Господа, а не як для людей» (Кол 3, 17.23).

Ми з Богом зустрічаємося вусіх сферах нашого життя, крім лише однієї — це гріх.

Девід Вілкерсон писав: «Чимало християн намагаються звершити якісь величні діла для Господа. Але під час Суду Божого про це не пролунає ані слова. Питання буде поставленетак: “Чи зростав ти у Христі? Чи дозволяв Святому Духові вчити тебе, як служити іншим людям, відрікшись від себе та своїх прав? Ким ти був у своїй родині?” Тому варто замислитися, чи виконуєш ти своє призначення. Чи став подібніший до Христа у цьому році, ніж у минулому? Чи твій сімейний союз міцнішає, чи слабшає? Чи бачать у тобі твої друзі та знайомі любов Христа? Що буде написано на твоїй могильній плиті: «Він не здійснив свого призначення»? — або «Людина, яка смиренно ходила перед своїм Богом».

Чарльз Сперджен, критикуючи нашу лінивість і легковажність, писав: «Ісус був великим трудівником, і ми, як Його учні, не повинні боятися важкої роботи. Бо служити Господу холодною та сонливою душею тільки завдає шкодий висушує віру. Люди на оленях женуться на шляху до смерті, а по дорозі до Царства Божого повзуть на равликах».

Задумайся сьогодні: чи вусіх сферах свого життя ти гідно виконуєш свою місію? Чи зростаєш у вірі та служінні ближнім? Зроби постанову для свого життя, як Ісус Навин: «Я ж і мій дім служитимемо Господеві» (ІсНав 24, 15).